Інколи впускаємо у свою душу
Незнайомих і чужих людей,
І ламають дім наш, все там крушать,
Не знаходячи для виходу дверей.
.
А душа збудована по крихтах,
Очищалась зазвичай, тримала чистоту,
Будувала потаємні лабіринти,
Захищаючи любов і доброту.
.
Треба обережнішими бути,
Не впускати в свою душу випадкових,
Щоб від схвальної, нещирої отрути
Не вдихати запах цигарковий.
.
Хай підступність і лукавство вас обходять,
Хай не розрушають ні душі, ні дому!
Будьте передбачливі і горді!
Краще все життя прожити лиш самому.
