ІНФОТЕЙНТМЕНТ-це спосіб подачі інформації в максимально розважальній формі. У викладені матеріалу в найскладніших темах експерт вводить цікаві деталі і сюжети. Термін виник в результаті злиття 2 слів: information-інформація та entertainment-розвага. Поєднання інформації та розваг використовувалося людством з незапам'ятних часів. До появи спеціалізованих способів оповіщення громадськості основні інформаційні потоки концентрувалися в місцях скупчення людей-на ринковій або храмовій площі: глашатаї, оратори, тріумфи, ярмарки, вертеп. Таким чином, розваги міцно увійшли в сферу економіки і політики. Слід зазначити, що інфотейнмент впливає і на розум, і на емоції індивіда-це, перш за все, емоційно заряджена інформація.
Іноді інфотейнтмент трактують як «розігрування новини», але це не зовсім так. Термін «інфотейнмент» виник в результаті абревіатурного об'єднання двох слів: інформація − information і розвага — entertainment. Зародження інфотейнменту почалося в 1980-і роки в США і пов'язано з падінням рейтингів інформаційних програм, яке змусило журналістів змінювати формат телевізійних новин.
Вважається, що в науковий обіг цей термін увів Ніл Постман у своїй книзі «Бавлячись до смерті» (1985). За іншою версією, термін вперше був використаний у вересні 1980 року на Об'єднаній конференції ASLIB, The Institute of Information Scientists і The Library Assosiation в Шеффілді, Великобританія. Однак більш ранню і трохи відмінну за значенням версію цього терміна під визначенням «зв'язок між Інформацією і Розвагою» винайшли в США в 1974 році для назви конвенції Міжвузівської асоціації радіостанцій (IBS).
ТАКИМ ЧИНОМ СУТНІСТЬ ІНФОТЕЙНТМЕНТУ: чередування інформації та візуалізаційного ряду, що викликають позитивні емоції.
Застосовується на телебаченні, в рекламі, нещодавно в освіті.
Механізм дії доволі простий та пов’язаний з особливістю функціонування пам’яті, яка зберігає лише інформацію в контурі позитивних емоцій.
В чому секрет успішності цього методу?
Джерела інфотейнтменту знаходяться в самих глибинних пластах культури. На зорі людства члени спільноти збиралися біля багаття після важкого дня, полювання або збирання, щоб розповідати один одному історії. Ці історії повідомляли про потенційні небезпеки, навчали і пробуджували уяву слухачів. Це сила нашого «давнього мозку», він просто так «заточений»: він обожнює історії, із задоволенням стежить за їх розвитком і чекає розв'язки. Середньовічні ринок або ярмарок були осередком самої різної інформації, часто вираженої в кодованій формі будь-якого лялькового подання, блазенської пісні або пантоміми. В священних культах та ритуалах, в міфології, військовій справі, правосудді також присутня гра. Таким чином, розваги та видовища сьогодні міцно увійшли в сферу економіки, політики і ширше - в культуру повсякденності.
сторітеллінг- це ефективний метод донесення інформації до аудиторії шляхом розповідання смішний, зворушливою або повчальної історії з реальними або вигаданими персонажами.
Незважаючи на те, що це далеко не новий спосіб, вперше широкій аудиторії представив його керівник корпорації з США Armstrong International - Девід Армстронг.
ПРАВИЛА СТОРІТЕЛІНГУ:
1. Стислість сестра таланту;
2. Яскравий герой;
3. Не розповідати історії з відкритим кінцем (Конфлікт - проблема, позначена в тексті, яку герой вирішує в міру наближення до розв'язки. - Місце дії - то, де відбувається розмова або сама дія, про який розмова ведеться. - Час дії - також можливі різні точки: сьогодення, минуле, майбутнє, на яких можна цікаво зіграти.);
4. Не нав'язувати свою думку (В основу історії покладено сенс, який кожен слухач має розкрити самостійно після розповіді);
5. Впливати на емоції аудиторії (будь-які емоції! Але не залишайте аудиторію байдужою!);
6. Підлаштовуйте текст під вашу цільову аудиторію;
7. Використовуйте метафори, питання;