Тема. Правила оформлення сторінки. Оформлення бібліографічних списків та покажчиків
Прочитайте наступну інформацію
Сьогодні на уроці ми з вами визначимо основні правила оформлення сторінки. Ознайомимося з етапами складання бібліографічного списку та вимогами до його написання.
Офіційні документи оформлюють на папері формату A4 (210 х 297 мм) та А5 (210 х 148 мм) (згідно з ГОСТ 9327). Можна використовувати папір формату A3 (297 х 420 мм) - для оформлювання документів у вигляді таблиць та А6 (105 х 148 мм) - для резолюцій.
Документи повинні мати такі поля:
35-ліве;
10- праве;
20 - верхнє та нижнє.
Текст документів, оформлених на папері формату A4, треба друкувати через 1,5 міжрядкового інтервалу, а формату А5 - через 1-1,5 міжрядкового інтервалу.
Реквізити документа (крім тексту), що складаються з кількох рядків, друкують через 1 міжрядковий інтервал. Складові частини реквізитів «Адреса», «Гриф затвердження», «Гриф погодження» відокремлюють одну від одної 1,5-2 міжрядковими інтервалами.
В Україні 01 липня 2016 р. набув чинності ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні вимоги та правила складання», який установлює види бібпосилань, правила та особливості їхнього складання і розміщування у документах.
Стандарт розроблено фахівцями Книжкової палати України імені Івана Федорова і його дія поширюється на бібліографічні посилання в опублікованих і неопублікованих документах незалежно від носія інформації. Зазначено, що «Стандарт призначено авторам творів, видавцям, фахівцям редакцій засобів масової інформації, інформаційних центрів тощо».
Основні положення ДСТУ 8302:2015.
У заголовку бібліографічного запису подають відомості про одного, двох чи трьох авторів.
За потреби у заголовку бібліографічного запису позатекстового посилання можна зазначати понад три імені авторів.
Замість знака «крапка й тире» рекомендовано застосовувати знак «крапка».
Дозволено не наводити відомостей про серію та Міжнародний стандартний номер (ISBN, ISMN, ISSN).
Відомості, запозичені не з титульної сторінки документа, дозволено не брати у квадратні дужки.
У складі відомостей про фізичну характеристику документа можна зазначати або його загальний обсяг (наприклад: 285 с.), або номер сторінки, на якій подано об'єкт посилання (наприклад, С. 19).
Після назви дозволено не зазначати загального позначення матеріалу.
Бібліографічний опис – це записана за певними правилами сукупність бібліографічних даних, що дають можливість ідентифікувати документ.
Бібліографічні дані є конкретними відомостями про назву, автора твору, місце і рік видання та багато інших.
Роль б/г опису винятково велика, адже вся інформація про документи здійснюється за його допомогою.
Б/г опис широко використовується в бібліотечній, бібліографічній і науково-інформаційній діяльності, у книговидавництві, книжковій торгівлі, архівістиці, журналістиці, науковій роботі тощо.
Без б/г опису неможливо написати рецензію, реферат, огляд літератури, посилатися на якийсь твір у науковому, навчальному виданні.
Бібліографічний опис виконує функції:
Ідентифікації
Пошукову
Інформаційну
Сигнальну
Організаційну
Обліково-реєстраційну
Процес складання бібліографічного опису:
1. Виявлення бібліографічних відомостей;
2. Визначення необхідного набору елементів опису;
3. Вибір першого елемента бібліографічного запису;
4. Фіксація виявлених відомостей за встановленими правилами з використанням універсальних розділових знаків;
5. Редагування.
Організуйте пошукову роботу на тему : «ТОП 10 книг для саморозвитку особистості». Виберіть одну з них і скиньте мені скрін