Тема. Стиль ділового листування
Прочитайте значення деяких термінів
Перевірка творчої роботи.
Діловий стиль – авторитетний стиль
Ділова пропозиція – вагома, розумна, важлива, бізнес – проект, угода, запрошення
Діловий вигляд – професійний, офіційний, суворий, стриманий, імідж
Ділові відносини – практичні, серйозні, процесуальні, фахові. корпоративні
Ділові кола – активні, фахові, об’єднання людей, керівний склад, ділове середовище
Ділова бесіда – організована, з визначених питань, нарада, семінар, переговори
Діловий лист – спеціальний, лист-пропозиція, нота, вірча грамота, комюніке
Ділова зустріч – вирішальна, загострена, партнерська, прес-конференція, бріфінг, збори акціонерів, симпозіум
Ділові папери – важливі, офіційні документи, договори
Ділова людина – зайнята, офісна, освічена, бізнесмен, політик, банкір, директор, професіонал
Законспектуйте у зошит слідуючий матеріал:
Вимоги до тексту документа
Текст є головним елементом документа, що містить сукупність речень, послідовно об’єднаних змістом і побудованих за правилами певної мовної системи. Текст є засобом відтворення зв’язного мовлення, тобто висловлювання, пов’язаного однією темою, основною думкою та структурою. При створенні тексту документу повинні виконуватися певні вимоги, найголовніші з яких – достовірність та об’єктивність змісту, нейтральність тону, максимальна стислість, повнота інформації.
Достовірним текст документа є тоді, коли викладені в ньому факти відображають справжній стан речей.
Точним текст документа є тоді, коли в ньому не допускається подвійне тлумачення слів та висловів.
Доречним є текст, у якому мовні засоби відповідають меті, темі, логічному змістові, ситуації мовлення.
Повним називається такий текст документа, зміст якого вичерпує всі обставини справи.
Стислим с текст, у якому відсутні зайві слова та смислові повтори, надмірно довгі міркування не по суті справи.
Переконливим є такий текст, який веде до прийняття адресатом пропозиції або до виконання прохань, викладених у документі.
Правила набору текстів.
Щоб правильно оформляти документи, важливо врахувати численні типографські традиції, які утворилися задовго до появи комп’ютерів. Однією з технічних помилок в документах є неправильне використання пробілів. Пробіл слід робити :
після, а не до коми, крапки, крапки з комою, двокрапки, тире, знака оклику, знака питання, три крапки, а також дужки, яка закриває, і «лапок» , що закривають;
до, а не після дужки, яка відкриває, «лапок», що відкривають, і крапок на початку речення;
до і після довгого тире.
Не ставиться пробіл між дужкою чи «лапками» та будь - яким іншим розділовим знаком, крім довгого тире.
Нерозривний пробіл (Ctrl + Shift+ пробіл) ставиться :
між ініціалами та прізвищем;
після географічних скорочень( м. Київ);
між знаками (№) і параграфа та числами, які до них належать;
всередині такого скорочення , як і т.д.;
між внутрішньотекстовими пунктами й інформацією, яка йди після них (приклад, 1) підручник із морфології ; а) між підметом і присудком);
між числами і одиницями виміру, які до них належать ( наприклад 20 кг), а також це стосується і дат ( наприклад, ХХ ст.., 2002р. );
перед довгим тире в середині речення ( цей розділовий знак відділяється пробілами з обох боків – нерозривним ліворуч і звичайним праворуч);
між класами багатозначних чисел, починаючи з п’ятизначних ;
після однобуквених прийменників та сполучників, особливо на початку речення чи в заголовку.