ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА ДІТЕЙ
В умовах здобуття Україною незалежності та проголошення і впровадження курсу на демократичні, гуманістичні ідеї й цінності, проблема розбудови та впровадження інформаційної безпеки набуває все більшої актуальності.
Початок третього тисячоліття ознаменовано народженням суспільства нового типу − інформаційного, в якому основним стратегічним ресурсом постає інформація. Вплив, який чинять інформаційні процеси на всі сфери державного та суспільного життя, актуалізує найважливіші питання соціального буття, в тому числі питання інформаційних взаємодій, включаючи боротьбу за інформаційний простір і протидія різного роду інформаційним загрозам [1].
Приблизно 82% українців користуються Інтернетом хоча б раз на тиждень, із них 78% щодня чи майже щодня [5]. Тому і набуває гостроти питання інформаційної безпеки.
Інформаційна безпека стосується захисту життєво важливих інтересів людини (і більш глобально – суспільства, держави). Неправдива, неповна, невчасна інформація може нанести шкоду. Нині, коли на території України ведуться повномасштабні бої, війна триває і в Інтернеті. У складні для нашої країни часи важливо захищати себе не лише фізично, а й інформаційно.
Роль інформаційної сфери, яка представляє собою сукупність інформації, інформаційної інфраструктури суб'єктів, які здійснюють збір, формування, поширення і використання інформації, а також систем регулювання виникаючих при цьому громадських відносин, значно зросла на сучасному етапі розвитку суспільства.
Одним зі шляхів забезпечення інформаційної безпеки підлітків є організація безпечного особистісного інформаційного простору як у школі, так і в сім’ї. Організувати безпечний інформаційний простір можливо шляхом реалізації засобів та заходів щодо інформаційної безпеки підлітків, серед яких: правові, технічні та програмні, виховні й організаційні, моральні й етичні.
Забезпечення інформаційної безпеки та кібербезпеки дітей в умовах воєнного стану є надзвичайно важливим завданням. Педагогічні колективи продовжують впевнено тримати свій освітній фронт у важких умовах війни, набувають унікального педагогічного досвіду, перебувають у постійному пошуку нових освітніх підходів, ефективних педагогічних й інформаційних технологій та беруть на себе новий рівень відповідальності за майбутнє країни. Освітній процес зазнав змін не лише в змісті й формах освіти, а й в умовах організації з огляду на безпекову ситуацію.
У разі збереження можливості надання закладом освітніх послуг та враховуючи реалії українського сьогодення, кожен учасник освітнього процесу має володіти інформацією щодо захисту життя і здоров’я та докладати максимум зусиль для створення безпечного середовища як в умовах воєнного стану, так і в будь який інший період [7, с.91].
Для забезпечення безпеки дітей і дорослих великого значення має інформаційна безпека. Батьки та педагоги можуть самі регулювати потік інформації, що надходить до них. Але діти шкільного віку цього робити не завжди можуть, проте, в період воєнного часу, вони майже постійно перебувають в інформаційно-стресовому полі. Саме тому надзвичайно важливо навчити шкільну спільноту відповідально і свідомо споживати інформацію так, щоб не наразити себе та інших на небезпеку, не стати жертвою обману, відділити корисну інформацію від непотрібної чи шкідливої.
Провідну роль у недопущенні доступу підлітків до матеріалів, несумісних із завданнями навчання, особливо за переважної відсутності контент-фільтруючих програм у школі і вдома, є навчання і виховання з метою формування інформаційно безпечної особистості.
Інформацію слід подавати відповідно до віку дитини та дбати, щоб вона її не травмувала. Діти мають право знати, що відбувається в їхній країні, але дорослі також мають відповідальність убезпечити дітей від небезпечного контенту. Онлайн-безпека в інформаційному суспільстві є одним з основних напрямів фундаментальних досліджень у сфері інформаційних технологій, які використовуються під час вивчення практично всіх шкільних дисциплін уже з початкової школи [2, с.5].
Отже, сучасний учитель повинен знати основні напрями кібербезпеки в Україні та світі, принципи безпеки цифрових технологій у професійній діяльності, засоби забезпечення кібербезпеки системи освіти; уміти безпечно використовувати ресурси інформаційних освітніх систем; інтегрувати засоби кібербезпеки, сучасні інформаційні технології в освітню діяльність; користуватися засобами кібербезпеки електронних освітніх ресурсів для навчання з урахуванням психолого-педагогічних особливостей учнів. І, окрім того, інформаційна безпека в умовах становлення глобального інформаційного суспільства тісно пов'язана з проблемами забезпечення безпеки особистості, а також соціуму в цілому.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
Грабар Н. С. Інформаційна безпека в умовах становлення глобального інформаційного суспільства. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2019. № 7. – URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=1461 (дата звернення: 29.01.2024).
Доценко С. О. Онлайн-безпека учасників освітнього процесу в умовах дистанційного і змішаного навчання : навч.-метод. посіб. / С. О. Доценко, В. В. Ворожбіт-Горбатюк, Т. М. Собченко. – Харків : Вид-во «Ранок», 2021. – 192 с.
Жадан, І. Інформаційна безпека середовища як чинник розвитку громадянської компетентності молоді. Проблеми політичної психології, 24(1), 248-257. https://doi.org/10.33120/popp-Vol24-Year2021-77 (дата звернення: 29.01.2024).
Золотар О.О. Інформаційна безпека людини:теорія і практика : монографія. – Київ : ТОВ «Видавничий дім «АртЕк», 2018 – 446 с.
Користування Інтернетом серед українців: результати опитування, проведеного 13-18 травня 2022 року [Електронний ресурс] // КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ ІНСТИТУТ СОЦІОЛОГІЇ – URL: https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1115&page=1 (Дата звернення: 01 червня 2022).
Кормич Б.А. Інформаційна безпека: організаційно-правові основи: Навч.посібник. – К.: Кондор, 2004. – 384 с.
Косенчук О., Стягунова О. Безпека освітнього простору в закладах дошкільної освіти в умовах воєнного стану. Науковий журнал «Духовність особистості: методологія, теорія і практика», том 1 № 3 (107) (2023): Духовність особистості: методологія, теорія і практика: збірник наукових праць, 2013 – С.90-101. URL: https://doi.org/10.33216/2220-6310/2023-105-1-90-101 (дата звернення: 30.01.2024).
