У слові іграшка сховане слово”гра”. Іграшка — засіб для гри, її провідник. Іграшка — образ, товариш, спогад про тих, хто подарував або виробив іграшку. Іграшка приходить до дитини змалку. Раніше іграшки виробляли своїми руками. Мати, сестри, тітоньки, бабусі шили ляльку або виготовляли її з соломи. Тато — вирізав з дерева. Іграшка присвячувалась конкретні дитині, на її виготовлення витрачали час та думки. Вона несла не тільки образ, але і спогад, і побажання. Іграшок не було багато, лише кілька, подарованих на Миколоя, Різдво, день народження, день янгола, Велекдень. Тобто, дитина пов”язувала іграшку з важливою для всіх подією, зі святом. Саме разом з іграшкою в її життя приходило свято.
Зустріч з іграшкою була цілою подією у житті маленької людини. А якщо то подія — то іграшку берегли, передавали від старшого молодшому.
Ляльки ніколи не повторювалися, в кожної був свій день народження. І обличчя у ляльки не вимальовували. А оскільки не було чіткого виразу обличчя, одна й та сама лялька могла бути і донькою, і мамою, і бабою, і сестрою. Могла усміхатись, плакати, журитись, радіти, сварити, прощати, жаліти. Вона — багато і бідна, стара і молода, доросла і маленька. Скільки перетворень, скільки фантазії, і все в одній ляльці!
Іграшки є важливою складовою процесу пізнання світу та зростання. Але є іграшки які можуть зашкодити.
Іграшки які не слід купувати:
Дартс, пістолети з кульками, луки зі стрілами дуже небезпечні. Малюк може вистрілити в себе або в товариша, при цьому травмувавши очі або вуха.
Іграшки з дрібними деталями теж загрожують дітям. Маленькі детальки конструкторів, неміцно приклеєні частини м'яких іграшок, подушки з сипучими наповнювачами, діти можуть проковтнути, запхати у вухо або ніс.
Ляльку Барбі давно вже звинувачують в тому, що вона сприяє формуванню у дівчаток невдоволення власною зовнішністю, змушує їх замислюватися про дорослий спосіб життя, провокує інтерес до яскравого макіяжу і яскравого вбрання.
Батькам не варто купувати неокуб. Він складається з маленьких магнітних кульок. Неокуб може розвивати дрібну моторику та просторове мислення. Проте часто діти проковтують кульки, що стало причиною травм шлунково-кишкового тракту.
Глиняні іграшки
Виготовлена власноруч іграшка — це не просто чергова забавка для дитини, а ще й своєрідний оберіг, що акумулює в собі любов, тепло і турботу майстра. Ще з давніх часів особливою популярністю користувалися іграшки з глини, кожна з яких була неповторною і, що дуже важливо в нас час, екологічно чистою.
Найбільш розповсюдженими іграшками з глини завжди були та є свищики (свистунці, свистала, свистілки), серед яких найчастіше зустрічалася архаїчна зооморфна форма – птах, коник, риба, баранець – з характерною відсутністю їдких кольорів та традиційними схематичними, мінімально деталізованими, узагальненими контурами та підкресленням об’ємності. Такі свищики виготовлялися в усіх гончарських осередках України, а відрізнялися вони лише за розміром і декором.
Цікаво, що кожна глиняна іграшка мала своє значення:
Коник був символом благословення Сонця (Ярила), приносив удачу, вважався забавкою для хлопчика.
Баранець завжди приносив в домівку благополуччя і достаток.
Олень – це земна рослинність, тому Олень був символом землеробства, ремесел, знань.
Корівка – оберег для дівчаток. Була символом родючості, матеріального достатку.
Козлик був подарунком для слабких дітей, бо спрямовував сили дитини, виховував цілеспрямованість та настирливість у досягненні мети.
Пташка асоціативно поєднувалась із символом мрії, творчості. Вважалося, якщо з нею гратися і вірити в свою мрію, то вона здійсниться.
Гуцули ліплять коників із сиру
"Їстівні" іграшки робили до певних календарних свят. До Благовіщення випікали жайворонків. Печивом у вигляді "зірочок", "московок", "коників" й "бичків" обдаровували колядників і щедрувальників на Різдво і Новий рік. На Гуцульщині й донині роблять іграшки із сиру — коників, баранців, бичків. Розміри фігурок невеликі: 10 см заввишки та 16 завдовжки. Цим промислом займаються жінки. Колись їх робили із овечого, а нині з коров"ячого сиру, що "мусить трохи застоятися, прикиснути". Сир розварюють у сироватці, аби він став пластичним. Готові "коники" й "баранчики" кидають у розтоплене масло, щоб пожовтіли і стали гладенькими. Інколи сирного коника з вершником розфарбовують. Погравшись такою іграшкою, дитина може її з"їсти.
Перша іграшка в історії людства.
Під час розкопок поблизу Нідерландського містечка Квінтелуйхене було знайдено кам’яне рубило, що за формою нагадує маленьку сокиру. Його довжина – усього 4 сантиметри та вага не більше 17 грам. Вченим вдалось визначити вік знахідки – більше 250 тисяч років. За їх припущеннями, це найдавніша іграшка в історії людства.
Ведмедик Тедді
Історія появи цього м’якого улюбленця дітей по всьому світу тісно пов’язана з ім’ям 26 Президентом США Теодором Рузвельтом. У 1902 році під час полювання у штаті Міссісіпі мисливцям ніяк не вдавалось вполювати жодну тварину. Тоді заради азарту було вирішено загнати раніше виловленого чорного ведмедя, далі – прив’язати до дерева та застрелити. Проте Рузвельт відмовився від цього, вважаючи це не тільки не спортивним вчинком, але й жорстоким по відношенню до беззахисної тварини. Ця історія перекочувала на шпальти газети Washington Post з карикатурним зображенням ситуації. Вона вразила нью-йоркського підприємця Моріса Мічтома, власника магазина іграшок, який і вирішив виготовляти м’яких ведмедиків, назвавши їх на честь очільника Сполучених Штатів.
Отже, до вибору іграшок потрібно відноситись уважно, щоб не зашкодити дитині.
