Іде життя, міняються епохи,
Міняються століття і роки.
Живем сьогодні та не знаєм доки,
Чи будем завтра, чи не будем ми.
Іде життя, а з ним іде в минуле
Усе, що було у житті у нас.
Ми можем зрозуміть лиш те, що було,
А те, що буде нам пояснить час.
Не варто у минуле озиратись,
Не варто у майбутнє заглядать.
А треба засинати й прокидатись
Із вірою, що буде все гаразд.
Життя - таке, його не передбачиш,
Не відгадаєш, просто - треба жить.
Коли ти від душі усіх пробачиш,
Тоді й тебе на небі Бог простить.
І, як життя б в майбутньому не склалось,
Які б сюрпризи доля не несла.
Хай, щось забулось, щось навік зосталось,
Дякуй за все, що доленька дала.
(з мережі)
