І все-таки на світі варто жити...

І все-таки на світі варто жити...

Когось кохати, а когось любити

І новий день ,як свято, зустрічати

У добре вірити..Погане забувати..

Навчитися прощати... І простити...

Когось зустріти , лишніх відпустити

У серці зла й образи не тримати

І підніматись ,впавши ...І літати..

І все -таки на світі варто жити..

Чомусь навчитись,а когось навчити

І кожній миті ,мов дитя радіти

І посміхатися..І ,навіть ,сльози лити..

Приймати ,як урок ,кожну поразку

Хай боляче нестерпно..Дуже важко ..

Та кожна біль нас робить ще сильніше

Душу чистішою,а серце, ще мудрішим.

І все -таки на світі варто жити..

Сіяти квіти і дітей ростити

Після дощу веселку виглядати

Вночі зірки у небі рахувати.

І дарувати посмішку —так просто

Й чекати рік Новий ..Весну і літо в гості

І в диво вірити ,в стару чарівну казку..

У людську щирість, у любов ,добро і ласку

І все -таки на світі варто жити..

Щоби почути правду в цьому світі..

Перемагати зло,біди,нещастя,

Якщо їх оминути все ж не вдасться.

Навчитись дякувати Богу,людям,часу

За кожен крок,за все ,що було НАШЕ

Прийняти все,чого вже не змінити

І цінувати це життя..Його любити ..

Бо справжнє щастя —просто бути...жити..

МЇ.