І утрачать не треба оптимізму!
Розчарування в кожного буває,
В зневірі розривається душа.
Життя сюрпризи часто підкидає
І навпіл серце крає без ножа.
Здається, ніби обірвали крила ,
І пустота…і зайві всі слова.
У мить якусь не вистачає сили…
Зневіру розум враз перемага.
І робиш крок…( а подумки:-Навіщо?),
Та знову воля уперед зове.
Що ж, утрачать не треба оптимізму,
Бо на руїнах постає нове.
© Леся Гук, "Траєкторія загадковості"
