Буква «ї» вже давно вийшла за межі просто орфографії і стала символом української культури та ідентичності. Ось кілька прикладів:
У мистецтві та дизайні
Логотипи: «Ї» часто беруть за основу для айдентики — у шрифтах, брендингу, плакатах.
Плакати та графіка: дизайнери виділяють «ї» як «унікальну українську букву», яка відразу впізнається.
Татуювання та стікери: символ «ї» інколи наносять як мінімалістичний знак «я українець/українка».
У літературі та журналістиці
Журнал «Ї» (1990–2007, Львів) — культурологічний часопис, що взяв «ї» у назву як символ самобутності.
Поети й письменники часто грають із цією літерою, використовуючи її як метафору «свого».
У мовній політиці та символіці
У періоди русифікації «ї» (разом із «ґ») вилучали з абетки — саме тому вона стала знаком боротьби за збереження української мови.
На акціях за українську мову плакати з великою «Ї» стали меметичним символом.
У попкультурі
Футболки, чашки, значки з «ї» продають як патріотичний мерч.
У соцмережах «ї» часто використовують як лайт-символ національної приналежності, щось на кшталт маленького герба.
Візуальне значення
Завдяки двом крапкам і характерній формі «ї» виглядає дуже виразно, легко стилізується під орнаменти.
Дизайнери навіть жартують, що це «усміхнена буква» (дві крапки — як очі).
