І щоб там не було, життя триває
Біжить собі листочком по воді
Шкода, що тільки спокою не має
Ні в серці, ні в країні, ні в душі...
Шкода... та всім нам треба жити
Ділити якось літо і війну...
Щоб людяність свою не розгубити
У хащах над терпкого полину.
І щоб не згаснути у повені страждання
Таке життя... потрібно лиш пройти...
Пройти смиренно у молитві покаяння,
Бо в кожного із нас свої "хрести".
Аліна Войтенко
