І не скуштують вже вони куті
І не почують під вікном колядку
Буває ми втрачаємо в житті
Тих найрідніших, й нам лишаються на згадку
Ті світлі тільки спогади про них
І на свята нам особливо їх бракує
Для нас їх згасла посмішка і голос стих
Й за ними серце наше так сумує
Лежатиме в Святвечір на столі
Лиш їхня ложка, але їх уже не буде
Бо їх немає на оцій землі
Пішли у небо найдорожчі люди
