Гриміла битва. Дуже люта битва!
Двобій із окупантом не вщухав.
У той момент лунала десь молитва,
Щоб Бог синочку сили дарував.
Гримучі пики роззявляли грАди.
Сам чорт із пекла злякано ревів!
Летіли залпом вогняні снаряди
Над головами в зовсім юнаків.
СтрумкИ кроваві трави заливали.
З обох боків здригалася земля.
Тут наші хлопці разом гімн співали.
По той бік -- матюки від м@скаля.
Гриміла битва. Як вона гриміла!
Вогонь палав. Дим очі виїдав.
А десь матуся слізно гомоніла,
Щоб Бог синочку сили дарував.
А син в окопі щойно побратиму
Хрестив погруддя й очі закривав.
"Без тебе, брате, службу цю нестИму.
А ти своє тут вже відкаратав."
В димАх ангЕли душі забирали,
Несли до Неба, крила обпіка.
Знесилені тіла внизу лежали,
І проливалась кров'яна ріка.
Гриміло страшно! Кров із ран ятрила.
Весь рай небесний з жаху заридав.
Не спала мама. Господа молила,
Щоб Він синочку сили дарував.
© Ірина Голуб Красуляк
Світлина з мережі інтернету.
