На макроекономічному рівні грантова допомога, особливо зараз, корисна. Грантова допомога забезпечує надходження валюти в країну, і ці гроші не потрібно віддавати.
А якщо говорити про мінуси, то я не вірю і не спостерігаю створення якісних та стійких продуктів за дармові гроші. Як тільки Америка призупинила USAID-програми, багато компаній спокійно заявили, що ставлять свої проєкти на паузу.
😱 На хвилиночку, як можна спокійно заявити, що ви ставите на паузу проєкт, над яким працювали останні кілька років?! Тобто що це за ставлення до проєктів, що вони вам більше не потрібні? Тож у результаті ми сьогодні спостерігаємо, як грантові організації спалюють кошти, не хвилюючись за подальший розвиток своїх проєктів.
Сьогодні для багатьох освітніх ГО настав час попрацювати за ідею, безплатно, як справжні волонтери. Бо коли ви працюєте за ідею, ви вірите в те, що робите, і обов'язково досягнете результатів без грантів.
А поки єдині, хто в нашій країні дійсно працює за ідею на безплатних волонтерських засадах, — це вихователі та вчителі.
Я, як бізнес, не уявляю, як би це я поставила на паузу Всеосвіту через відсутність фінансування. У нас, коли бракує грошей, ми шукаємо нові шляхи прибутку, поліпшуємо наші продукти, створюємо нові можливості для своєї авдиторії, даємо конкурентоспроможну якість — і це постійний безперервний рух задля розвитку проєкту.
Ми беремо мільйонні кредити на утримання команди, ми до останньої копійки вкладаємо власні кошти — бо ми віримо в наш проєкт, ми дбаємо про нього і до останнього захищатимемо його.
Якісні та стійкі продукти може створити тільки бізнес!
В освіті ми бачимо, як часто ГО подають свою діяльність як благодійну або волонтерську, хоча насправді отримують надприбутки коштом грантів. Ці надприбутки дозволяють утримувати команду із завищеними зарплатами, що заважає бізнесу конкурувати на рівних умовах.
ГО отримали швидкі гроші, і їм не потрібно цінувати кожну гривню — вони ті гроші навіть не заробили. Водночас бізнес із розумом ставиться до кожної заробленої копійки, бо бізнесу ніхто нічого не дає просто так, і він може розраховувати тільки на себе.
А ще бізнес дбає про якість та довготривалість своїх проєктів, а ГО ті проєкти потрібні тільки для звітності.
Говорячи про сьогоднішню освітню реформу: що цінного в нескінченних конференціях, форумах, круглих столах і нудних обговореннях? Невже це якесь досягнення — провести освітню конференцію рівня «ВІП»? Чи яка така користь у балачках за грантові кошти?
Ви й безплатно можете зібратися поговорити, і без дорогих ведучих та помпезних вітрин.
Коли за грантові кошти в освіті створюють чергову нікому не потрібну платформу у вигляді сайту на WordPress, або лендингу на Tilda, або навіть просто групу у Facebook — то за таке вже дійсно соромно перед американським народом.
Я вболіваю, коли за грантові кошти будують укриття, відновлюють школи, друкують підручники, але вся та балаканина навколо «грантових» реформ — це геть не те, що потрібно для відновлення освіти.
Популістично заявлю, бо щиро вірю, що краще всі ті грантові кошти в освітній реформі спрямувати на підвищення зарплати вихователям та вчителям, ніж створювати непотрібні курси, конференції, державні «мрії» та відпочинки в Буковелі.
Ну і підсумую. Всі ми маємо зануритися в роботу і з ранку до ночі працювати на розвиток країни в усіх галузях. Ми маємо перестати сподіватися на багатого дядечка, який підкине грошенят, щоб нам легше жилося.
Самі знаєте, що відбувається, коли діти сподіваються на спадщину, а не самостійно заробляють гроші.
Думаю, гранти дають їхнім освоювачам відчуття успішної країни, бо за грантові кошти реалізовуються проєкти, які при нашій економіці геть не доречні. Вони організовують, а ви відвідуєте всі ті помпезні заходи рівня інавгурації Трампа, а потім повертаєтеся у свої комуналки і не можете сплатити навіть за світло.
Ось що з нами роблять гранти в освіті — дають відчуття успіху, але не розв’язують справжніх проблем.
P.S. На фото — причина відсутності снігу і найбезглуздіша покупка цієї осені.
