Сьогодні ще можна побачити фотографії сивої давнини, де Канівські гори - пагорби над Дніпром, що йдуть смугою - використовувалися під пасовища і тому завжди були без трави. Але з часом, коли випас припинився, а більша частина гір увійшла до Канівського заповідника, вчені змогли поспостерігати природне відновлення лісу, практично з нуля. І тепер, коли відновлення триває вже майже сто років, на схилах виросли дивовижні грабові зелені ліси, в яких зроду не було чутно стукоту сокири або звуку пилки. Яружна мережа Канівського району, найбільша в Європі й додає ще більше барвистості своїм рельєфом.
Стрічка блогів
