Затримка психічного розвитку поняття тимчасове – і розповсюджується на дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. При своєчасній та правильній психолого-педагогічній корекції , діти в своєму розвитку досягають певних вікових норм.
Але , слід зазначити, що затримка психічного розвитку – поняття варіабельне і рівень складності у кожної дитини різний. Відповідно результативність розвитку кожної дитини та можливість її навчання в дошкільному закладі та школі будуть різними. Якщо затримка психічного розвитку носить органічний характер (тобто є органічні ураження певних мозкових центрів) – то довести дитину до норми дуже складно, а іноді і неможливо.
Саме про таких дітей буде йти мова.
Проте, настає час, коли кожна дитина, незалежно від стану та діагнозу, має почати шкільне навчання. Зрозуміло, що діти із затримкою психічного розвитку мають певні труднощі у всіх сферах розвитку (інтелектуальній, фізичній, емоційно-вольовій). Тому слід відмітити і особливості готовності їх до школи.
В першу чергу, що турбує батьків та педагогів – це вік, коли дитина із ЗПР може іти до школи. Існує думка, що дитина досягає шкільного віку в шість років. Проте, це питання індивідуальне для кожної дитини. Якщо говорити про дітей із затримкою психічного розвитку – 7 років – найкращий вік. Період від 6 до 7 років – найпродуктивніший. В цей період можна помітити багато позитивних змін в розвитку дитини, які дають можливість підрости, окріпнути, з’являється навчальна мотивація, свідоме та критичне ставлення до всіх видів діяльності. Крім цього , є час для продовження формування необхідних знань, умінь і навичок
Але існує ряд труднощів і проблем, які супроводжують дітей із ЗПР як в дошкільному так і в шкільному віці:
Фізичні показники: Чим міцнішим і фізично розвиненішим є малюк, тим простіше йому адаптуватись до нових умов, справлятись з навантаженням і встигати за потоком шкільних справ.
Часто діти із ЗПР соматично ослаблені – хвороби заважають систематичному засвоєнню знань, впливають на психо-емоційний стан.
Проблеми в загальній та дрібній моториці ускладнюють процес формування графо-моторних навичок.
Інтелектуальні показники: Розумова готовність дитини до навчання в школі. Виявляється у загальному рівні її розумового розвитку, володінні вміннями і навичками, які допоможуть вивчати передбачені програмою предмети.
Діти із складними порушеннями часто бувають не готові на початок шкільного навчання за об'ємом знань і навичок. (причиною є недостатність корекційної та навчальної роботи, а саме органічні ураження мозкових центрів)
Труднощі засвоєння програмового матеріалу пояснюються: коливанням працездатності, виснажуваністю нервових процесів, у дітей виявляється зниження, як довгострокової, так і короткочасної пам'яті, довільного і мимовільного запам'ятовування, синдром дефіциту уваги з гіперактивністю.
Діти зі зниженою научуваністю, як правило, потребують спеціального навчання не тільки в початковій школі, а й в основній.
Діти із ЗПР зазнають труднощі в навчанні, які посилюються ослабленим станом нервової системи, - у них спостерігається нервове виснаження, слідством чого є швидка стомлюваність, низька працездатність
Складні порушення мовлення потребують продовження корекційної роботи і в шкільному віці. Діти із ЗПР входять в групу ризику майбутніх дисграфіків і дислексиків (порушення письма та читання). Часто дітям складно опанувати навичками звукового аналізу та синтезу, вивчити літери алфавіту, будувати та аналізувати речення. Головною причиною цьому є недорозвиток фонематичних процесів та особливості мисленнєвих операцій (аналізу та синтезу).
Емоційно-вольова готовність до навчання в школі. Засвідчує здатність дитини регулювати свою поведінку в різноманітних ситуаціях спілкування і спільної навчальної діяльності, виявляється у самостійності, зосередженості, готовності й умінні здійснювати необхідні вольові зусилля.
дітей із ЗПР, відзначаються такі особливості, як незрілість емоційно-вольової сфери, швидка стомлюваність, коливання працездатності
діти зазнають труднощів у довільній організації діяльності
спостерігаються проблеми в саморегуляції і контролі, критичному відношенні до результатів власної діяльності.
Важливо зазначити, що кожна дитина має власні особливості і відповідно перспективи навчання. Аналізуючи результати адаптації та самого шкільного навчання наших випускників можна виділити декілька груп:
діти які продовжують навчання в класах інтенсивної педагогічної корекції
діти, які за рекомендаціями мають навчатися в корекційних класах, але навчаються в загальноосвітніх і зазнають певних труднощів (результат – перехід на індивідуальну або інклюзивну форму навчання)
діти, які успішно навчаються в загальноосвітніх класах і статус ЗПР з них знятий.