ГОСТИНА ДЛЯ ЗВІРЯТ
Готує Осінь для звірят гостину.
Невдовзі відлетить в небесну синь.
Зібрала вже й горішки, й журавлину
І всі принади виклала зі скринь.
Ще хоче пригостити всіх звіряток.
Смачні готує страви із грибів.
Хай буде наостанок у них свято
В лісочку, там біля міцних дубів.
Красиво стіл великий накриває.
Звірята жваво сходяться туди.
А вітер їм мелодії співає.
О скільки Осінь принесла їди!
Прийшла руда, метка, пухнаста білка:
– Спасибі, Осене, за всі дари!
Зайчисько, примостившисть біля гілки:
– Готуємось до сніжної зими.
Ведмідь-бурмило, хоч уже й дрімає,
Прийшов на запах з-під старих ялин.
А хитра лиска ягід під'їдає,
Смакує мед із сонячних долин.
А їжачок грибочками ласує,
Він любить сироїжки й маслюки.
І борсучок теж часу не марнує,
Все їсть так швидко, смачно, залюбки.
Наїлись добре, ситі та щасливі,
Готові зиму стріти у теплі.
А сонце котить промені грайливі
По килимами встеленій землі.
Оксана Козак
11.11.2025
