Першим вченим-істориком, “батьком історії”, вважають давньогрецького вченого Геродота. Саме він у 5 ст. до н.е.вирішив описати історію греко-перських війн. Для створення своєї “Історії” Геродот багато подорожував, записував свідчення очевидців, намагався відокремити дійсні факти від легенд, робив висновки тільки після ретельного співставлення різних джерел. Дані, наведені у праці Геродота, підтверджуються численними археологічними дослідженнями. Мету своєї роботи сам вчений описав так:
“Я зібрав і записав відомості про минулі події, бажаючи,щоб не опинились в забутті діяння народів”.
З часів Геродота завдання істориків не змінилося: вони мають зібрати й обміркувати відомості про події минулого, знання про які здаються важливим, та описати їх так, як вони це бачать.
Професія історика цікава і схожа на роботу детектива. Аби відшукати нову інформацію про минуле вченим потрібно провести історичне дослідження. Під історичним дослідженням розуміють пошук нових знань про минуле на підставі вивчення історичних джерел. З цією метою історики працюють у бібліотеках, архівах і сховищах, запасниках музеїв, нерідко вони виїжджають в археологічні та етнографічні експедиції. Проводячи дослідження вчений-історик повинен обов’язково перевірити достовірність отриманих з історичних джерел відомостей. Крім того, праця історика, його висновки мають спиратися на конкретні історичні факти. Під історичним фактом розуміють справжню, не вигадану подію; тобто те, що сталося, відбулося насправді в минулому.
Але для історика недостатньо на підставі фактів лише назвати те, що сталося. Історик має насамперед встановити місце і час події, її учасників. Важливо також визначити причини події, її наслідки та значення. На основі отриманої інформації, її осмислення, історик відтворює картину життя держави, народів і окремих людей у конкретний історичний період. Досліджуючи будь-який історичний період, важливо з’ясувати умови в яких відбувалися події, як жили різні верстви населення — селяни, ремісники, воїни, козаки, діти та інші.
Величезну роль в історії відігравали люди, діяльність яких суттєво вплинула на життя суспільства, на перебіг кокретних історичних подій — правителі держав, полководці, винахідники, видатні мандрівники, митці. Їх називають історичними діячами.
Пригадайте! З якими історичним діячами ви вже познайомилися, вивчаючи історію у 5 класі?
Як саме історики відтворюють картини минулого?
Історик завжди починає своє дослідження із пошуку та аналізу історичних джерел. Щоб зробити дослідження більш ґрунтовним та якісним учені намагаються долучити якомога більшу кількість речових, писемних, візуальних та усних джерел. Потім порівнюють їх між собою, знаходять спільні моменти й розбіжності, намагаються з’ясувати, якій інформації можна довіряти, а яка — є недостовірною. Безперечно, відтворена істориком «картина» минулого не може цілком відповідати тому, що було насправді. Адже чим далі історична подія від сьогодення, тим менше про неї інформації дійшло до нашого часу, позаяк багато історичних джерел було втрачено. Коли джерел замало для повного відтворення минулого — вчені заповнюють «історичні прогалини» своїми припущеннями.
Дослідивши та зіставивши всі доступні історичні джерела про конкретну історичну епоху, подію чи історичного діяча, історик подає свою «картину» бачення минулого — історичний образ. Тому в історичній науці є різні підходи до оцінки подій минулого, відбуваються дискусії вчених, під час яких народжується істина. Варто розуміти, що на одну й ту саму історичну подію може бути кілька різних поглядів, кожний з яких є по-своєму цінним. Таким чином можна стверджувати, що кожне історичне дослідження чи історична книга це лише реконструкція (відтворення) минулого. Чим більше історик віднайшов і дослідив надійних історичних джерел тим повнішою є його реконструкція минулих подій.
Отже, запам’ятайте основні поняття:
Історичний факт – дійсна, не вигадана подія, яка відбулася у минулому.
Історичне дослідження – відновлення вченими-істориками подій минулого на підставі історичних джерел.
Історичний образ – уявлення про певну подію або особу, що сформувалося на підставі історичного дослідження.
Історична особа (або історичний діяч) – людина, діяльність якої змінила життя в минулому та продовжує впливати на нього сьогодні.
А якими ж рисами характеру та вміннями повинен володіти вчений-історик?
Пропоную вам самостійно поміркувати над цим питанням, а свої думки написати мені у Вайбер.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Прочитати § 19. Відповідати на питання с. 111 (крім 2, 3, 7)
Звернути увагу на схему “Історична подія” на с. 108.
Попрацюйте з поняттям “історичний образ”. Для цього прочитайте текст “Про вибори отамамна Січі” на с. 109 та виконайте завдання до нього.
Зверніть увагу на ще одного історичного діяча – князя Костянтина-Василя Острозького на с. 110.
