6 грудня 1492 року перша експедиція Колумба, через 40 днів після того, як вона сповістила світ про існування Хуани (нині – Куба), за 100 км на південний схід від неї відкрила ще один великий острів - Гаїті. Назва країни з мови індіанців таїно перекладається як «гірська країна». Спочатку острів був названий Еспаньйола, тобто Іспанська. Як писав знаменитий мореплавець, уздовж берега там «тягнуться прекрасні в світлі долини, дуже схожі на землі Кастилії, але багато в чому перевершують останні». У 1677 році Гаїті перейшов під контроль Франції. Місцеве населення - індіанці - було знищено, а його місце зайняли ввезені з Африки негри-раби. 1 січня 1804 року Чорношкірі гаїтянці утворили незалежну державу на чолі з Дессаліном. А мулати утворили свою республіку на чолі з Олександром Петіоном. Влада на Гаїті була нестійкою, що провокували перевороти й диктатури. У 1825 році Франція визнала незалежність Гаїті, але натомість наклала на Гаїті величезну контрибуцію як відшкодування власності, втраченої колишніми рабовласниками в результаті гаїтянської революції 1804 року. У 1915-1934 роках Гаїті був окупований військами США, які залишили при владі еліту мулатів. Сьогодні на острові Гаїті розташовані дві держави - Домініканська республіка і Республіка Гаїті.