Самооцінка — це психологічний феномен, який означає те, як людина бачить себе та оцінює. "Гімн самому себе" допоможе налаштуватися на свою унікальність, неперевершеність, зміцнить впевненість, переповнить гордістю за себе, допоможе зрозуміти, що ви найцінніше, що у вас є.
«Я — це Я.
У всьому світі немає точнісінько такого, як Я.
Є люди, які чимось схожі на мене, але немає точнісінько такого, як Я.
Тому все, що йде від мене, — це справді моє, оскільки саме Я обрав це.
Мені належить усе, що в мені є: моє тіло, включаючи все, що воно робить; моя свідомість, включаючи всі мої думки і плани; мої очі, включаючи всі образи, які вони бачать; мої почуття, якими б вони не були, — тривога, задоволення, напруга, любов, роздратування, радість; мій рот і всі слова, які він промовляє — ввічливі, лагідні або грубі, правильні чи неправильні; мій голос, голосний або тихий; всі мої дії, звернені до інших людей і до мене самого.
Мені належать усі мої фантазії, мої мрії, мої надії і мої острахи.
Мені належать усі мої перемоги й успіхи. Всі мої помилки і поразки.
Усе це належить мені. І тому я можу близько познайомитися з собою. Я можу полюбити себе і потоваришувати з собою. І Я можу зробити так, щоб усе в мені діяло відповідно до моїх інтересів.
Я знаю, що дещо в мені не так, і є в мені щось таке, чого Я не знаю. Але оскільки Я товаришую із собою і люблю себе, Я можу поступово і терпляче відкривати в собі джерела того, що завдає мені клопоту, дізнаючись все більше й більше цікавого про себе.
Усе, що Я бачу і відчуваю, все, що Я говорю і що Я роблю, що Я думаю і відчуваю в даний момент, — усе моє. І це допомагає мені дізнатися, де Я і хто Я в даний момент.
Коли Я вдивляюся в моє минуле, дивлюся на те, що Я бачив і відчував, що Я говорив і що Я робив, як Я думав і як Я відчував, Я бачу, що це мене цілком влаштовує. Я можу відмовитися від того, що здається мені непотрібним, і зберегти те, що здається потрібним, і відкрити у собі щось нове.
Я можу бачити, слухати, відчувати, думати, говорити, діяти. Я маю все, щоб бути близьким з іншими людьми, щоб бути продуктивним, вносячи зміст і порядок у світ речей і людей навколо мене.
Я належу собі і цим пишаюся, БО Я МОЖУ ТВОРИТИ СЕБЕ.
Я — це Я, і Я — ЦЕ ЧУДОВО».
(Вірджінія Сатир)
Використані джерела:
Березіна Н.О., Вінда О.В., Галябарник М.М., Дем'янюк Т.Д., Кириленко С.В., Косарева Н.І., Коструб О.П., Новікова Н.І., Сомова І.Г., Шаповалова В.А. Запрошуємо до діалогу: Навч. посіб./ – Київ: Богдана, 2003. 128 с.
