Героям Революції Гідності
Хотіла Україна до Європи,
Щоб з нею будувати майбуття.
Та влада не бажала підписання
Угоди про своє нове життя.
«Майдани» виникали в Україні,
За євроінтеграцію вони.
Почалась революція в країні –
За гідність піднялись її сини!
За волю і свободу виступали.
Велике щастя відчувати те,
Що бути хазяями у країні
Прийняли зобов’язання святе.
Їх листопад і грудень гартували,
У січні зрозуміли всього суть:
Що боротьбою можна все здолати,
А до свободи у них правий путь.
Приймалися диктаторські закони.
Верховна Рада – як не від людей!
А влада катувала й викрадала,
Щоб прогресивних не було ідей!
В День Злуки перші жертви показали,
Що кожен на майдані – вірний син.
Жизневський, Нігоян - в Небесній Сотні.
І ще туди полинув не один.
Небесна Сотня нашого Майдану
Навік злетіла зі свого життя,
Полинула у вічність просторову –
Нема життю людському вороття!
Майдан віддав всі сили проти влади -
Бруківка і коктейлі ішли в хід,
А проти цього – вогнепальна зброя
Й вода, що перетворювалась в лід.
«В наметах на морозі, але вільні!», -
Ця аура Майдану непроста
Передавалася по всій країні,
Підтримана у селах і містах.
Від куль з життям прощались безневинні.
Як втішити нещасних матерів
Й до мирного життя тих повернути,
Хто в пеклі цьому вижити зумів?
Боролися за Гідність і Свободу.
Ні нагород не мали, ні вінця.
З надією: «Як не собі, то дітям!»,
Ішли за кращу долю до кінця!
30.10.2016р.