Соціальний проєкт «Герої Другої світової війни-завжди живі у пам’яті нащадків»
Пролог
Дорогою ціною дісталасьукраїнському народові перемога у Другій світовій війні.Ця перемога золотими літерами вписана в історію світової цивілізації. Минатимуть роки, але вдячне людство не забуде відчайдушної мужності простих солдат, які врятували світ від рабства та поневолення, від коричневої чуми фашизму.Іванівський район вніс вагомий вклад у важливій справі розгрому німецько-фашистських загарбників в роки Другої Світової війнибільше 6 тисяч наших воїнів героїчно боролися з ворогом.З цієї кількості 3778 солдатів, сержантів і офіцерів не повернулися до своїх сімей. 2100 воїнів нагороджені бойовими орденами і медалями, а найбільш хоробрим присвоєно звання Героя Радянського Союзу:Гришину Івану Трифоновичу, Садовому Олександру Петровичу, Хімічу Федору Васильовичу, Рєзніку Федору Григоровичу.Їхні імена червоними літерами вкарбовано в літопис нашої історії.«Герої Другої світової війнизавжди живі у пам’яті нащадків
Гришин Іван Трифонович.Народився 3 серпня 1919 року в селі Новомиколаївка Іванівського району Херсонської області. У лавах Червоної Армії з 1939 року, у 1941 році закінчив Уфимське піхотне училище.З 22 червня 1941 року - на фронтах Другої світової війни в якості заступника командира 3-го батальйону 78 Бєлгородського полку (74-а стрілецька Червонопрапорна ордена Богдана Хмельницького дивізія, 57 армія, 4-й Український фронт) 11 листопада 1944 року капітан Гришин з групою бійців перший в полку форсував Дунай в районі міста Апатин (Югославія). Захопив плацдарм на правому березі, утримував його, відбиваючи контратаки противника, цим самим дав можливість переправитись на правий берег основним силам. 12 листопада1944 року, очоливши бійців, підняв їх в атаку на траншеї ворога. В рукопашному бою, проявляючи приклад мужності, був тяжко поранений. Помер від ран 14 листопада 1944 року.Звання Героя присвоєно посмертно у 1945році. На батьківщині Івана Трифоновича створений музей його імені.
Садовий Олександр Петрович. Народився 3 травня 1905 року в селі Агаймани Іванівського району Херсонської області. У лавах Червоної Армії з 1928 року. Закінчив в 1931 році Одеське піхотне училище, в 1932році – курси командного складу.Брав участь у бойових операціях на Халхін-Голі. На фронтах Другої світової війни з червня 1942 року. Командир 3-го танкового Варшавського полку майор Садовий О.П. на підступах до Берліну, керуючи полком, 19 квітня 1945 року першим форсував річку Фіндландшторм, знищив оборону противника. В цьому бою був тяжко поранений, але своїми діями забезпечив переправу корпуса і армії, які 20-21 квітня 1945 року ввірвались на околицю Берліна. Під час зимових боїв 1944-45 рр. танковий полк Садового О.П. знищив 12 танків і самохідних установок, 8 гармат, 20 кулеметів і каустичних точок ворога. Звання Героя Радянського Союзу присвоєно 31 травня 1945 року. Помер 3 січня 1963 року.
Рєзнік Федір Григорович. Народився 19 червня 1920 року в селі Любимівка Іванівського району Херсонської області. У лавах Червоної Армії з листопада 1939 року. На фронтах Другої світової війни з серпня 1942 року. Старший сержант Рєзнік Ф.Г. 8 липня 1943 року в районі села Самодурівка - Теплово (Курська область) викотив гармату на відкриту місцевість і прямою наводкою вів стрільбу по атакуючих німецьких танках, знищив 5 танків ворога. Загинув у бою 19 липня 1943року в районі села Нові Турі (Орловська область). Звання Героя Радянського Союзу присвоєно 8 вересня 1943 року посмертно. Нагороджений Орденом Леніна, двома орденами Червоної Зірки, медалями.Похований в селі Тросна Кримського району Орловської області. На Батьківщині героя встановлено обеліск.
Хіміч Федір Васильович.Народився 22 квітня 1917 року в селі Новодмитрівка Іванівського району Херсонської області. Закінчив Качинську військову авіаційну школу у 1939 році.У лавах Червоної Армії з 1938 року. На фронтах Другої світової війни з липня 1941 року. Помічник командира з Повітряно-стрілецької служби 282 винищувач Гомельської авіадивізії (Білоруський фронт). Майор Хіміч Ф.В. брав участь у боях на Західному, Ленінградському, Південно-Західному,Центральному і 1-м Білоруському фронтах, проявив високу професійну майстерність, відвагу, героїзм. До середини 1944 року здійснив 535 бойових вильотів, збив 15 літаків противника. Звання Героя Радянського Союзу присвоєно 26 жовтня 1944 року. Після війни продовжував службу в ВПС. В 1951 році закінчив Військово-повітряну академію.Звільнився в запас у 1962 році. З 1976 по 1978 роки працював начальником 2-го відділу Міністерства будівництва Естонської ССР. З 1982 року з дружиною і двома синами проживає в м. Мінську. До 1986 року працював інженером по техніці безпеки Білоруського філіала НІІ Нефтехіма. З 1986 року на пенсії Нагороджений Орденом Леніна, 2 орденами Червоного Прапора, 2 орденами Вітчизняної війни І ступеня, орденами Вітчизняної війни IIступеня, Червоною Зіркою, медалями, орденом «За заслуги» Помер 20 березня 2009 року. Сьогодні він дарує нам свою знамениту посмішку з памєятника на Східному цвинтарі в Минську з написом «Смерть героїв подібна заходу сонця».
Україна втратила мільйони кращих синів і доньок, які віддали своє життя у боротьбі з ворогом на фронтах Другої світової війни.І сьогодні дуже важливо донести до наступних поколінь страшні сторінки війни, віддати шану тим героям, які стали мужнім взірцем для підростаючої молоді.Хай ніколи не померкне слава неоціненного подвигу, здійсненого в ім'я людства, мирного життя на землі.
