Напівзруйнований Гейдельберзький замок вразить навіть досвідченого мандрівника, як це сталось у XIX столітті з французьким графом Шарлем де Грембергом. Він був так вражений величчю руїн, що залишився жити в Гейдельберзі до самої смерті, понад півстоліття доглядаючи за фортецею. Ще однією добровільною ініціативою графа де Гремберга було створення першого ілюстрованого путівника по руїнах замку. До стану руїн Гейдельберзький замок довели постійні набіги французької армії між 1688 і 1693 роками. Потім усе трохи затихло, зруйновану фортецю залишили в спокої. Влада країни ніяк не могла вирішити: відновлювати Гейдельберзький замок або ж знести те, що від нього залишилося. До кінця XIX століття німці схаменулися й вирішили провести ревізію останків замку перед реставрацією. Але виявилося, що більша його частина відновленню вже не підлягає. Однією з головних визначних пам'яток Гейдельберзького замку є найбільша в світі винна бочка, що зберігається в одному з численних замкових підвалів з 1751 року.
