... Не винось своє щастя із власного дому,
Спинись...
У весь голос, про нього у всесвіт кричати
Не треба...
Краще Богу доземно за послану радість
Молись...
Всемогутньому дякуй, за милість Господню
Із неба.
Щастя в тиші живе. Де не дзвонять у здвін
Дзвонарі...
Там, де радість малу по краплині як роси
Збирають...
Там, де з ранку до вечора трудяться
ГОсподарі...
Своє щастя дбайливо у власну любов
Загортають.
Щастя - ніби дитя. На шляху його легко
Згубить...
Воно ніби туман, у кишеню який
Не сховати...
Щастя, то є кришталь. Бережи його щоб
Не зщербить...
Бо розбивши його вже не зможеш осколки
Зібрати.
Галина Момот.
