Галό (від грец. ἅλως — «сяйво, німб») — оптичне явище в атмосфері, що виникає внаслідок заломлення та відбиття світла в льодяних кристалах. Найчастіше спостерігається в перисто-шаруватих хмарах, рідше — за інших умов. Найпоширеніша форма гало — світле слабко забарвлене коло навколо Сонця чи Місяця. Досить часто простежуються яскраві кольорові плями обабіч Сонця — несправжні сонця чи паргелії, яскрава кольорова дуга з центром у зеніті — зенітна дуга, світлові стовпи, що йдуть вгору та вниз від світила. Всього відомо декілька десятків різновидів гало (до 90). Переважна більшість їх — рідкісні та спостерігаються лише в країнах із суворим кліматом.
В Україні гало можна спостерігати 70-120 разів на рік, але воно здебільшого малопомітне. Яскраве й добре помітне гало з'являється 10-20 разів на рік.
Поява гало часто свідчить про зміни в погоді — похолодання, прихід вологих атмосферних фронтів.
Місячне гало над шведським Ocтерcундом 
22-градусне гало
Льодяний кристал, зібраний на висоті 3000 м, під мікроскопом.
Червона лінія показує шлях світлового променя.
Інший поширений різновид гало — кільце радіусом 22° навколо Сонця або Місяця. Воно виникає, якщо небо затягнуте високими й тонкими хмарами з мільйонами крихітних кристаликів льоду. Кожен кристалик відіграє роль мініатюрної призми. Більшість кристаликів мають форму витягнутих шестигранників. Світло входить через одну грань такого кристала й виходить через іншу, заломлюючись на 22°. Оскільки синє світло заломлюється дещо сильніше від червоного, то кільце виходить специфічно забарвленим: зовнішній край у нього синюватий, а внутрішній — червонуватий.
22-градусне гало в Гімалаях (Непал)
