Дорж Бату
Франческа. Повелителька траєкторій.
Львів. «Видавництво Старого Лева».
Запам’ятались фрази: перша - «якщо книгу не виникає бажання читати повторно, вона не варта уваги взагалі»; інша – «досить прочитати п’ять книг, але точно знати, на якій сторінці, про що написано». Зрозуміло, що істина –десь посередині. Так сталося, що останні роки дві книги Доржа Бату («Моцарт 2.0», «Коко 2.0») серед моїх улюблених, які перечитала вже неодноразово і кожного разу із великим задоволенням, проживаю життя разом із героями. Дійшла черга до «Франчески». Першу половину твору читала важко, майже місяць. В певний момент подумала, що якби я її першу придбала, можливо, дві інші так і випали б з мого кола уваги. Спочатку читала, бо автор «увірвався» в коло найулюбленіших, а вже з середини (в книзі 300 сторінок) із цікавістю знайомилась із життям окремих військових та цивільних на американській військовій базі. І тут можу сказати, робота операторів траєкторій Центру керування польотами НАСА мене дуже здивувала. Взагалі, важко відрізнити, де фантазія автора, а які факти однозначно мають місце. Оскільки в книзі є присвячення українському астронавтові Леонідові Каденюку, думаю, що багато елементів роботи операторів є дійсними і це вражає.
Книга приваблює і образами головних героїв, їх характерами, відношенням до роботи і один до одного. Багато нестандартних ситуацій і яскраві рішення, які приймають герої. Наприклад, багато, хто чули про «безглютенову дієту», але, чому важливо її включити в загальне меню військової бази? Або, як «розрулив» ситуацію з булінгом відносно солдата, який був геєм полковник Вескотт? Як зробити, що кожне ранкове підняття прапора було важливим для кожного на базі? Тож, для мене це і приклад, безумовного авторитету начальника для своїх підлеглих.
Ну а про халепи, в які потрапляла Франческа, просто кожен має прочитати сам, думаю, що позитивні емоції будуть обов’язково.
Багато фактів, які мене здивували я вперше дізналася саме з цієї книги. Мабуть, це наслідок того, що Дорж Бату тривалий час працював журналістом. Ну а факт залучення школярів до реальних проєктів НАСА, просто вартий більш детального ознайомлення та вивчення, це є співпраця та підготовка фахівців ще зі школи.
Хочу закінчити словами з книги:
«Мій Учитель, мудрий старий Чімітдорж-лама, колись казав: «Будь-яку проблему можна розв’язати. Якщо перед тим добряче з неї посміятися».
