Російсько-українська війна триває з березня-квітня 2014 року - захоплення Криму, замовні оплачувані "сепаратистські" виступи на сході та півдні, початок широкомасштабного наступу рашек - нациків в східних регіонах України. Як правило, проросійські мітинги закінчувалися захопленням УВД, прокуратури, органів міської влади в містах. Бахмут (Артемівськ) сепари за допомогою російських військ і представників російського ГРУ захопили 1 березня і утримували до початку липня 2014 року. Бахмут (Артемівськ) був звільнений 6 липня 2014 року від російських загарбників силами ЗСУ та Національної гвардії. До 2022 року Бахмут (Артемівськ) був центром українського життя в Донеччині, де тисячі ВПО з Горлівки, Донецька та навколишніх окупованих територій отримували допомогу, пенсію. Подорож втікачів від спаплюженого життя рашками в окупації починалася саме в Бахмуті.
З липня 2022 року агресор рф активно штурмував Бахмут та населені пункти на підступах до нього. Найкривавіша битва піхоти з часів Другої світової - битва за Бахмут тривала з серпня 2022 року до травня 2023 року ввійшла в історію під назвою "фортеця Бахмут", "Бахмутська м'ясорубко". У грудні 2022 року наступ посилився – передусім за рахунок частин, які відступили з правобережжя Херсонської області. Крім того, місто стало головною ціллю ПВК «Вагнер» Євгенія Пригожина, відомого як «кухар Путіна», якого і прибрав бункерний дід. Бахмут захоплювали жорстко і місто фактично попіл і руїни. Ворог діяв за принципом "знищити життя українського міста" і не рахуватися з втратами - загинуло майже 20 тис. вагнерівців, в тому числі учасники "Проєкту К" - колишні ув'язнені.
На початку травня 2023 року зруйновано Благовіщенський храм УПЦ на заході Бахмута. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%B7%D0%B0_%D0%91%D0%B0%D1%85%D0%BC%D1%83%D1%82#/media/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Annunciation_church_in_Bakhmut,2023-05(01).jpg
Місто Бахмут має свою унікальну історію, яка пов’язана із історією українського козацтва, із історією Дикого поля, збройною боротьбою слобідського козацтва проти влади московитів.
У XVI столітті по річці Сіверський Донець пролягав умовний кордон між Московською державою і Кримським ханством, правий берег якого, де наразі розташоване місто БахмУт називався в тогочасних документах – кримською стороною. Втім, по обидва боки кордону розлягалося Дике Поле – безмежний незаселений простір, де з одного боку кочували кримські й ногайські татари, а з іншого проникали загони козаків із Запоріжжя, Дону й Сіверщини у пошуках «козацького хліба» – військової здобичі. Очевидно, що назва міста Бахмут походить назви річки БахмУтка (назва татарського походження), яка є правим притоком Сіверського Дінця. Донбаський краєзнавець, завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький припускає, що назва річки походить від дикого степового коня "бахмата" - слово тюркського походження. У письмових джерелах 1571 року згадується Бахмутська сторожа – шоста за рахунком з семи (Коломацька, Обишкінська, Балаклійська, Ізюмська, Святогірська й Бахмутська, а також Айдарська), розташована «усть Чорного Жеребца, от Святогорской сторожи полднище», тобто в місці впадіння в Донець його лівої притоки – річки Чорного Жеребця. Ніяких укріплень або постійних поселень сторожів на степовому кордоні не існувало. 
Це було прикордоння, де зустрічалася кордонна сторожа Московського царства, Запорозької Січі, Кримського ханату з метою обміну відомостями, зустрічі купців, які везли товари, та їх охорони, а пізніше сюди збиралися солеварники варити сіль.
В Придінців’ї (територія Сіверського Дінця) у середині XVII століття поширюється вплив українського козацтва: активно діють свавільні козацькі загони Васька Рябухи, Семена Забузького, Григорія Торського. У складі одного з таких загонів вперше згадується Іван Богун – пізніше відомий козацький полковник, соратник Богдана Хмельницького. Історія БахмУта – це історія Слобідського козацтва, коли у другій половині XVII століття розпочалося масове переселення козацтва з Правобережної та Лівобережної України на землі колишнього Дикого Поля, де утворилися козацькі слобідські полки Сумський, Охтирський, Харківський, Острогозький, а в 1685 році – найпівденніший з них Ізюмський. Вони й утворюють новий історичний регіон – Слобідську Україну. З часом заселення перейшло на правий берег Дінця, й до складу Ізюмського полку ввійшли нові укріплені поселення: Маяки, Тор (теперішній Слов’янськ), Райгородок. Ці козацькі поселення тепер відомі в усьому світі завдяки відсічі українськими воїнами російській агресії 2022-2023 років. Перші постійні поселення на території БахмУта виникають у XVII столітті, які утворюють українські козаки, російські джерела називають їх «черкаси» або «черкеси». В колонізації приймають участь й севрюки – українські козаки Сіверщини з Путивля та Рильська. Бахмут - одне із перших поселень Слобідської України, на думку істориків, яке виникає на території колишніх зимівників запорозьких козаків.
Розвиток і становлення міста Бахмут пов’язано із солеварінням, коли у XVII столітті козак О. Бірюков відкрив солоні ропні озера біля річки Бахмут. Історія зберегла дату початку соляних промислів 1683 рік та ім'я їх організатора - торського козака Омеляна Бірюкова, з 1697 року виникає відоме поселення солеварів – Бахмутська слобода з соляними колодязями, звідки брали соляний розсол, настоювали, а потім виварювали на величезних сковородах.
Пам’ятник українському козаку-солевару в Бахмуті, відкритий у 2016 р.
В окремі роки сюди сходилося до 10 тис. солеварів, переважно вихідців зі Слобідської України й Дону. За добу тут випарювали з однієї сковороди до 130 пудів солі. У 1701 солевари – жителі Бахмутської слободи збудували дерев’яну фортецю, яка займала центр сучасного міста.
Джерела:
2) https://24tv.ua/istoriya-bahmuta-tsentra-ukrayinskogo-donbasu_n2114743
3) https://www.istpravda.com.ua/articles/2022/12/27/162220/ Історична правда/ Український Бахмут початку XX століття
4) https://uk.wikipedia.org/wiki/ Бахмут
5) https://artemrada.gov.ua/history / Бахмут/ Офіційний сайт Бахмутської міської ради
