Правильне дихання має велике значення у житті людини. Завдяки йому поліпшується травлення, стимулюється робота серця, головного мозку і нервової системи. Повільний видих допомагає розслабитися, заспокоїтися, упоратися із хвилюванням і дратівливістю.
Це дуже актуально для малих дітей, адже здебільшого вони дуже рухливі, легко збуджуються. Ба більше, багато з них мають збільшені аденоїди, хронічний нежить, що призводить до звички постійно дихати ротом. У багатьох дітей з порушеннями мовлення вузькі плечі, запалі груди, бліді щоки і напіввідкритий рот. Це свідчить про не сформованість правильного фізіологічного дихання.
Правильне мовленнєве дихання основа правильної звуковимови, мовлення в цілому. Наше мовлення здійснюється завдяки чіткий і правильні роботі всіх органів, що беруть участь у мовленнєвому акті. Важливо частиною його є дихання.
До органів дихання належить: грудна клітина, легені та дихальні шляхи (зовнішній ніс, порожнина носа, глотка, гортань, трахея бронхи). Мовленнєве дихання вважається неправильним, якщо воно прискорене, видих укорочений, занадто великий вдих або добирання повітря помітне для оточуючих.
Є три види дихання:
грудне ( реберне)
діафрагмове ( черевне)
змішане
Найбільш корисний для мовленнєвого процесу реберно-діафрагмовий тип дихання. При такому виді дихання працюють міжреберні м’язи діафрагми, косі м’язи живота.
Недосконалість мовленнєвого дихання у дітей виражається у тому що у них:
Дуже слабкий вдих і видих як результат ледве чутне мовлення;
Нерівномірний розподіл повітря, що видихається. У результаті цього дитина видихає весь запас повітря відразу на 1-му складі, потім договорює фразу або слово пошепки, заковтує кінець слова або фрази;
Не вмілий розподіл дихання по словах - дитина вдихає в середині слова;
Поквапливе проголошення фраз без перерви і видих із захлинанням.
Доросла людина за 1 видох здатна промовити фразу з 10-15слів, а дитина з 3-5 слів. Дитина, звісно, ще не вміє будувати довгі речення і не володіє таким розвиненим диханням. Мовленнєве дихання починає розвиватися у дитини одночасно з розвитком мовленнєвої функції й завершується до 10 років. Дорослим слід навчити дитину правильно користуватися диханням під час розмови. У цьому допоможуть нескладні дихальні вправи на розвиток:
фізіологічного дихання (звичайного)
мовленнєвого дихання
Ці дихальні вправи можна використовувати у повсякденному житті у різних видах діяльності.
Під час прогулянок на свіжому повітрі варто пропонувати дитині повільно вдихати носом і ще повільніше видихати, обов’язково контролюючи правильність виконання. Видих повинен бути в півтора-два рази довшим ніж вдих. Його краще прив’язати до кроків ( вдих 2-3 кроки, видих 3-5 кроків). Особливо важливий такий спосіб дихання під час швидкої ходьби і повільного бігу.
Роботу з формування правильного мовленнєвого дихання слід починати з удосконалення фізіологічного дихання - вироблення у дитини вміння виконувати різні види видихів і вдихів, а також їхні комбінації.
Вправи для вдосконалення фізіологічного дихання
Вправа «Соня»
Запропонуйте дитині показати сплячу дитинку. Продемонструйте дихання животом, нехай дитина повторить за вами.
Вправа «Хомяк»
Поперемінно надувати щоки і плавно випускати повітря, здуваючи щоки.
Вправа « Задуй свічку»
Уявіть, що перед вами свічка або запаліть справжню. Зробіть глибокий вдих і намагайтеся задути свічку, видихнувши повітря. Повторюємо вправу тричі.
Дихальна вправа "Кулька"
Надути щоки. Повільно, плавно випускати повітря через губи, витягнуті вперед.
Дихальна вправа "Футбол"
Губи витягнуті вперед. Здувати ватну чи пінопластову кульку на протилежний край столу. Слідкувати, щоб видихуваний струмінь повітря був цілеспрямованим, а щоки не надувались.
Дихальна вправа "Бульбашки"
Рот трохи відкрити. Широкий кінчик язика впирається у нижні зуби. Посередині язика покласти соломинку для коктейлю, кінець якої опустити у склянку з водою. Дути у соломинку так, щоб утворювались бульбашки. Слідкувати, щоб губи були нерухомими і щоки не надувались.
Дихальна вправа "На гойдалці"
На нитці прикріпити різнокольорові паперові фігурки ляльок (квіти, листочки, сніжинки тощо). Дитині потрібно силою видихуваного повітря розгойдувати їх.
Дихальна вправа "Свищик"
Підготувати чисту пляшечку. Кінчик язичка висунути так, щоб він торкався горлечка пляшечки. Зі звуком «ф-ф-ф» плавно видихати повітря у пляшечку.
Дихальна вправа "Фокус"
Рот трохи відкритий. Губи в посмішці. Язик розслаблений, у формі «лопатки» лежить на нижній губі. На кінчик язика покласти фігурку (метелика, квіточки, квадратик), різко здувати її, спрямовуючи повітряний струмінь уперед.
Ускладнення. Рот широко відкрити. Широкий язик вигнути у формі «чашечки». Покласти на кінчик носа ватку, здувати її, спрямовуючи струмінь повітря вгору. Слідкувати, щоб видихуваний струмінь повітря проходив посередині язика, а щоки не надувались.
Дихальна вправа "Повітряна кулька"
Надувати повітряні кульки, дитячі гумові іграшки: дитина набирає повітря через ніс і повільно з достатньою силою видихує його через рот в отвір іграшки.
Дихальна вправа "Зігріємо ручки"
Зліпити уявну снігову бабу, а потім дихати у долоні, вимовляючи звук «х-х-х», ніби зігрівати їх.
Дихальна вправа "Кораблик"
Підготувати паперовий кораблик. Пустити його у миску або у ванну з водою. Спочатку дитина дує на кораблик, не поспішаючи, склавши губи як для звука «ф-ф-ф». Кораблик пливе плавно. А потім ніби налітає поривчастий вітер. Дитина складає губи як для звука «п», або витягає їх трубочкою, але не надуваючи щік. Кораблик рухається швидше.
І пам’ятайте, що для виконання дихальних вправ необхідно мотивація
