Формування самоосвітньої компетенції студентів

На сторінках сучасної педагогічної преси все частіше звучить актуальне питання сьогодення: навчальні заклади мало приділяють уваги формуванню самоосвітніх компетенцій:

· самостійна діяльність студентів щодо застосування отриманих знань, трансформацій їх в різні форми;

· самостійна діяльність студентів з визначення критеріїв оцінювання певних об’єктів;

· самостійне визначення об’єму, змісту завдання для опрацювання;

· самостійна діяльність щодо поповнення своїх знань з різних джерел;

· самостійна робота по знаходженню помилок, труднощів в процесі пізнавальної діяльності;

· самостійне закріплення знань.

Ми часто, а то і переважно даємо учнівській молоді готові знання (зараз Інтернет, готові твори і т.п.) Все це сприяє тому, що особистість мало розвивається, ми ж цьому мало приділяємо уваги формуванню вмінь

· аналізувати;

· зіставляти;

· робити свої висновки, які іноді збігаються із загальноприйнятими.

Тому сьогодення ставить перед нами завдання:

· підготувати студента до дорослого життя, яке складається не із шкільних предметів;

· навчити дитину працювати з інформацією, довідковою, науковою літературою;

· знаходити в інформації відповіді на поставлені питання.

До нас сьогодні найчастіше приходять студенти, які бачили в школі:

· репродуктивне відтворення;

· повторення чужих думок;

· списування творів із посібників, яких багато;

· а часто зовсім не розуміння ні теми, ні основної думки інформації.

Проаналізувавши все це, я прийшла до висновку, що проблема «Формування самоосвітньої компетентності студентів» звучить сьогодні найбільш гостро.