Формування природознавчої компетентності
Дуже часто ми забуваємо про те, що є спільного між усім живим на планеті Земля. Те, що об’єднує кожного з нас, і – це є природа. Сьогодні ніхто немає морального права сказати, що мені байдуже , що відбувається в навколишньому середовищі і з природою в цілому.
Починаючи з другої половини XX століття проблема взаємозв'язку природи й суспільства поступово займає провідне місце у світовій науці та стає винятково актуальною і практично значимою. Взаємовідносини між людством і довкіллям носять складний, внутрішньо суперечливий та нерозривно взаємозалежний характер, позитивність якого для обох сторін можлива тільки на основі глибокого вивчення законів розвитку природи.
Певне відношення до взаємодії «людина - природа» обумовлюється формою суспільства та визначається, в основному, тим розумінням цінностей, яке сформоване у даний історичний момент часу. Загальний характер, масштаби та глибина взаємодії суспільства і природи мають певну історичну обумовленість, адже розуміння сучасності та передбачення майбутнього визначається знанням минулого.
Проблеми раціонального використання природних ресурсів та збереження навколишнього середовища мають глобальні масштаби та потребують від людства конкретних соціально-економічних змін. Люди повинні спрямувати силу свого інтелекту на глибоке, всебічне вивчення всіх складових природного середовища, виправити порушення природної рівноваги, відмовитись від споживацького ставлення до природних ресурсів, переосмислити системи цінностей.
Тому перед школою стоїть завдання щоб здобувачі освіти засвоїли природничі знання, могли вільно оперувати ними, застосовувати в соціалізації та творчій самореалізації, для розширення та поглиблення свого пізнавального досвіду, формування екологічного мислення й поведінки.
Оволодіння ключовими компетентностями, які передбачають особистісно-соціальний та інтелектуальний розвиток учнів; життєві компетентності учнів формуються на основі міжпредметних зв’язків та є інтегрованим результатом предметних і міжпредметних компетенцій.
Предметна природничо-наукова компетентність це - особистісне утворення, що характеризує здатність учня розв’язувати доступні соціально і особистісно значущі практичні та пізнавальні проблемні задачі, пов’язані з реальними об’єктами природи у сфері відносин "людина - природа“, що формується на основі опанування учнями різними видами соціального досвіду, який включає знання про природу (знаннєвий компонент), способи навчально-пізнавальної діяльності (діяльнісний компонент), ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності (ціннісний компонент).
Природнича компетентність учня - це набута у процесі навчання інтегрована здатність особистості, яка складається із знань, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці. До ключових компетентностей належать: спілкування державною мовою (і рідною - у разі відмінності), спілкування іноземними мовами, математична, інформаційно-цифрова компетентності, уміння вчитися впродовж життя, ініціативність і підприємливість, соціальна й громадянська компетентності, обізнаність і самовираження у сфері культури, екологічна грамотність і здорове життя.
Що означає бути екологічно грамотним і вести здоровий спосіб життя?
Екологічна грамотність і здорове життя – надзвичайно важливі компетентності, що допоможуть майбутнім випускникам школи успішно реалізуватися в сучасному світі. Людина, яка компетентна у сфері екології та здорового життя, здатна чітко усвідомлювати власну відповідальність за стан навколишнього середовища. Вона може розрізняти основні екологічні проблеми та діяти задля їх вирішення, дотримуватися здорового способу життя, вирішувати нагальні життєві проблеми, раціонально використовувати природні ресурси. Все це дозволяє виробити особливу систему цінностей, орієнтовану на збереження природи та здоров’я людини.
Під час уроків природознавства, тематичних виховних годин учитель може розвивати екологічну грамотність здобувачів освіти, із використанням сучасних освітніх технологій, використовуючи фронтальні та індивідуальні форми роботи, застосовувати інноваційні технології, що спрямовані на всебічний розвиток школяра. Інтерактивні форми і методи дають можливість створити на уроках природознавства комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою необхідність, зможе розкрити свої здібності й продемонструвати знання, відчути впевненість у собі.
На уроках природознавства треба залучати учнів до активної пізнавальної, самостійної діяльності, перетворюючи школярів на її суб’єктів. «Учень – це не посудина, яку потрібно заповнити, учень – це смолоскип, який потрібно запалити» (Криштоф). Тому вчитель має добре знати вікові та індивідуальні особливості кожного учня, намагатися знайти та розвинути його позитивні риси, допомогти дитині відчути впевненість у своїх силах, надати своєчасну підтримку, створити сприятливі умови, атмосферу творчості.
Розвивати цю важливу компетентність у школярів потрібно під час усіх уроків, починаючи з 1 класу, щоб випускник основної школи — це особистість яка бережливо ставиться до природи, безпечно й доцільно використовує досягнення науки і техніки, дотримується здорового способу життя.
Головне при плануванні уроків– виокремити найбільш перспективні теми та визначити правильний підхід до презентації навчального матеріалу.
ЛІТЕРАТУРА
1. Державний стандарт початкової загальної осві-ти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20. 04. 2011 №462.
2. Навчальні програми для загальноосвітніх навч. закл. із навчанням українською мовою. 1-4 класи. – К. : Видавничий дім «Освіта», 2011. – 392 с.
3. Бех І.Д. Виховання особистості: у 2 кн. Кн. 2: Особистісно орієнтований підхід: науково-практичні засади / І.Д. Бех. – К.: Либідь, 2003. – 344 с.
4. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / автор-укладач Н.П. Наволокова. – Х. : Ос-нова, 2009. – 176 с.
5. Рекомендації вчителям початкових класів щодо організації навчально-виховного процесу та реалізації нових навчальних програм згідно Державних станда-ртів у 2012/2013 н.р.- К., 2012- с. 12-19.
6. Байбара Т. М. Методика навчання природознавства в початкових класах: навчальний посібник. / Тетяна Миколаївна. Байбара. – К. : Веселка, 2008. – 334 с.
7. Ольга Небільська, Всеукраїнська газета для вчителів початкових класів «Початкова освіта» № 14 (734), липень 2014
8.Кравець Юрій Васильович. Проблема раціонального використання природних ресурсів в сучасних умовах. Тернопіль – 2017.
9. Екологічна грамотність і здорове життя: турбота про майбутні покоління. На Урок, 5 серпня 2019 р.
10. Формування ключових та предметних компетентностей засобами уроків природознавства в 1 класі, Слободяник Любов Василівна
вчитель початкових класів Уманської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №5 ім. В.І. Чуйкова, «Відкритий урок: розробки, технології, досвід»
та на сайті Освіта.ua.
11. Таргоній О. Використання інформаційних технологій на уроках у початкових класах / О.Таргоній, Т.Чабанюк // Сучасна школа України. – 2011. - № 2. – С. 42 – 44.