Мотивація навчальної діяльності є обов’язковим етапом уроку фізики. Мотиваційні технології покликані сприяти швидкому включенню учнів у навчальну діяльність і підтримувати цю діяльність на високому рівні.
Мотивація є важливим компонентом як навчання, так і діяльності людини. Є мотив – є і бажання виконувати певну діяльність та доводити цю діяльність до завершення.
Мотив – це складне психічне утворення, яке повинен формувати сам суб’єкт. Вчителі не можуть формувати мотиви, вони можуть лише вплинути на формування в учнів мотиваторів (інтересів, принципів)
Важливо пам’ятати, що лише зацікавленості учнів не достатньо для створення стійких навчальних мотивів. Вважається, що цікавий матеріал може лише привернути увагу учнів й утримувати її певний час. Для повноцінної мотивації необхідно поєднувати різні методи її проведення.
Хочу привернути увагу до помилок, яких найчастіше може припуститися вчитель при плануванні та проведенні етапу мотивації під час уроку. Це може бути:
використання методів, що не відповідають віковим та індивідуальним особливостям учнів;
часто замість мотивації проводиться актуалізація опорних знань;
недостатня кількість часу на проведення мотивації;
вчитель сам, без залучення учнів до процесу, наголошує на важливості матеріалу, що вивчається.
Створення мотивації передбачає:
активізацію вимог до учнів з боку навчально-пізнавальної діяльності («це мені потрібно»);
створення умов для виникнення внутрішньої потреби залучення до навчально-пізнавальної діяльності ( «я хочу»);
визначення змісту навчально-пізнавальної діяльності на уроці («це я зможу»).
Для досягнення необхідного результату пропоную методи та прийоми розвитку пізнавальних мотивів.
Метод «Асоціативний кущ». Проводиться фронтально, ґрунтується на власному досвіді учнів, має високий ступінь зацікавленості. Використовується під час вивчення теоретичного матеріалу, окремого розділу або теми.
Метод «Мозковий штурм». Використовується під час мотивації питань, пов’язаних із пошуком шляхів вирішення проблем і полягає у колективній роботі, висловлюванні суджень, ідей, реєстрація їх на дошці, обмірковуванні пропозицій, обґрунтуванні остаточного вибору.
Метод «Використання уривків з художньої літератури»
Використання творів художньої літератури можливе при ілюстрації матеріалу, що вивчається, постановки питання, закріплення вивченого. Це сприяє активізації пізнавальної діяльності, демонструє цілісність навколишнього світу.
Метод «Дивуй». Найбуденніші й повсюдні явища природи, події, предмети можуть стати дивними, якщо на них подивитись з іншої точки зору. Здивування – початкова фаза розвитку пізнавальних інтересів учня.
Метод «Творче завдання». Учням пропонуються запитання: «Що станеться, якщо…». У цих питаннях розглядаються парадоксальні ситуації. Учні можуть самостійно добирати такі запитання для однокласників, захищати свою позицію. Можна також запропонувати учням скласти або розгадати кросворд, ребус. Написання фантастичних віршів, оповідань, казок з використанням знань з предмета.