Естетика - наука про прекрасне. Тому естетичне виховання - це сукупність дій вихователя і вихованців у ході їх діяльності, які забезпечують формування естетичної культури особистості.
Естетична культура передбачає сформованість у людини естетичних знань, смаків, ідеалів, розвиток здібностей до естетичного сприймання явищ дійсності, творів мистецтва, потребу вносити прекрасне в оточуючий людину світ, зберігати прекрасне.
Високу оцінку музичному вихованню дав Д. Кабалевський, який вважав, що головним завданням масового музичного виховання с не стільки навчання музиці само по собі, скільки вплив через музику на весь духовний світ учнів, на їх моральність. Тому він підтримував думку про те, що музиці потрібно вчити всіх дітей, які вчать математиці або географії.
Рівень естетичної культури школярів визначає зміст діяльності особистості у вільний час.
Нарешті, естетична культура особистості є економічним фактором життя суспільства, бо підвищення ефективності виробництва, якості продукції певним чином пов'язане з розвитком естетичних смаків, образного мислення.
Джерелами естетичного виховання є природа, краса побуту і оточуючої обстановки, мистецтво, участь людини в різних видах діяльності, національні цінності.
Зміст виховної діяльності, спрямованої на формування у школярів естетичної культури
Зміст естетичного виховання, орієнтованого на формування естетичної культури школярів, передбачає: розвиток у школярів здібності сприймати прекрасне в природі, в праці, в творах мистецтва, оточуючій дійсності, поведінці людей, які бажають насолоджуватися цим прекрасним.
Естетичне сприйняття є початковим моментом у формуванні естетичного ставлення до дійсності, тобто первісним пізнанням явищ. Виражається воно в загальній спостережливості, в здібності помічати прекрасне і звертати на нього увагу. Що саме сприймається і як - визначається особистісними особливостями школяра. Тонка поетична натура по-особливому бачить світ.
Естетичне сприйняття нерозривно пов'язане з естетичними почуттями, які виникають у процесі сприйняття прекрасного і відбивають ставлення людини до прекрасного. Не випадково В. Бєлінський підкреслював, що "поезія спочатку сприймається серцем і вже потім передається голові".
Естетичні почуття виражаються у хвилюванні людини, насолоді Школярі повинні не тільки сприймати прекрасне, але й розуміти, оцінювати твори мистецтва, вчинки людей та ін., тобто необхідно формувати естетичне судження. Найбільш повна і закінчена форма естетичного судження знаходить вияв в естетичному ідеалі. Естетичний ідеал - це основний зразок, з позицій якого людина оцінює навколишню дійсність, людей, їх вчинки. Естетичний ідеал відображає уявлення людини про красу, тобто це мета, до досягнення якої прагне людина, і разом з тим це основний критерій, з позицій якого оцінюється навколишня дійсність, особистість людини, її поведінка, вчинки.
На базі конкретних естетичних знань, сприйняття, почуття, ідеалів, суджень і понять формується естетичний смак, під яким розуміємо стійке емоційно-оцінне ставлення людини до прекрасного, що носить вибірковий характер. У відповідності з особливостями розвитку і виховання у кожної людини виробляється свій особистий смак в тій чи іншій галузі (коли говорять про ту чи іншу людину, що вона зі смаком одягнута, що має свій смак у музиці, літературі, образотворчому мистецтві та ін.). Завдання школи - виховання людини, яка б не намагалась сліпо слідувати моді, а вміла б свідомо брати з неї все краще, що найбільше відповідає ідеалам краси, потребам і нахилам конкретної особистості.
Естетичний смак називають "органом духовної культури" людини, тому що він дозволяє людині відрізняти справжню красу від фальшивої красивості, бачити несмак у мистецтві, житті. Естетична діяльність. Виховання людей, здатних правильно розуміти прекрасне і жити за законами краси, - мета естетичного виховання.Тому естетична діяльність - важливий компонент змісту естетичної культури особистості. Це може бути діяльність, яка спрямована на:
організацію естетики середовища, в якому живе, вчиться, працює, відпочиває людина;
розвиток творчих здібностей особистості в галузі музики, образотворчого мистецтва, літератури, театральних занять, уяви, образного мислення, фантазії;
пропаганду мистецтва, естетичних ідеалів (концертна, лекторська діяльність та ін,); самоосвіту та самовиховання з метою духовно-естетичного збагачення особистості.
Загальною умовою успішної реалізації змісту виховання є оволодіння учнями основами естетичних знань, що сприяють і сприйняттю, й оцінці прекрасного в навколишній дійсності, становленню естетичних ідеалів і смаків, а також оволодіння тими вміннями і навичками, що дозволяють здійснювати естетичну, зокрема художньо-творчу діяльність.
Сухомлинський: фізичне навчання, психічна культура людини, естетика навколишнього середовища, художнє серидовище – провідна роль слову, музика.
