Активне застосування сучасними педагогами методики формувального оцінювання є одним із ключових чинників якісної освіти. Володіння техніками формувального оцінювання - обов'язковий компонент учительської компетентності, від якого залежить підвищення успішності учнів. На кожному уроці педагогу дуже важливо замислюватися над такими питаннями:
Наскільки учні засвоїли пройдений матеріал?
Яким чином я можу це перевірити?
Яке завдання викликало в учнів труднощі? І чому?
Якщо завдання викликало труднощі, що потрібно змінити в методиці викладання?
Якщо вчитель не буде замислюватися над цими питаннями, то складання поурочних планів, створення позитивної атмосфери під час уроку, дотримання і облік освітніх стандартів, навчання згідно з навчальним планом не принесе позитивних результатів.
Головна вимога Нової української школи – активна участь здобувачів освіти в процесі власного навчання, а саме :
розуміння цілей навчання, очікуваних результатів;
знання і розуміння учнями критеріїв оцінювання;
правильний вибір учителем прийомів навчання.
Важливим напрямком активної участі учнів в процесі навчання є знання і розуміння ними критеріїв оцінювання. Послідовність роботи з критеріями оцінювання передбачає наступні кроки:
1. Розробка критеріїв оцінювання (здійснюється вчителем або спільно з учнями).
2. Надання і, при необхідності, пояснення змісту критеріїв учням до початку виконання роботи.
3. Виконання роботи на основі розроблених критеріїв оцінювання.
4. Подання роботи (читання, переказ, відповіді на питання, презентація та ін.).
5. Оцінювання робіт учнів учителем, учнями (самооцінювання, взаємооцінвання) відповідно до критеріїв оцінювання.
Приклад 1. Учитель спільно з учнями визначає критерії переказу оповідання А.Чехова «Товстий і тонкий» :
1. Докладний переказ тексту з дотриманням авторського стилю;
2. Використання різноманітних граматичних конструкцій;
3. Дотримання правильної вимови слів, постановки наголосів й інтонації.
Приклад 2. Учитель, спільно з учнями, встановлює наступні критерії для
вправи «Театр читача»:
1. Виразне читання тексту (інтонація, паузи, наголоси, розділові знаки).
2. Супровід читання мімікою і жестами.
Приклад 3. Вивчаючи байки І.Крилова, учитель пропонує учням створити комікси ( ілюстрації), визначивши разом з учнями такі критерії :
Створити не менше 4 коміксів( ілюстрацій).
Дотримуватися послідовності сюжетної лінії.
Процес навчання проходить значно успішніше, якщо учень бачить результати виконуваних ним дій, якщо він одержує інформацію про параметри дії, її напрямки тощо, тобто якщо є постійний зворотній зв’язок.
Він повинен бути чітким, зрозумілим і давати уявлення про те, як йде процес навчання, інформувати про досягнення і прогалини в знаннях кожного учня, проходити в атмосфері взаємоповаги і доброзичливості. Дуже важливо надавати час для того, щоб учні дали правильну відповідь, виправили помилки або змінили напрямок мислення . Зворотній зв'язок обов’язково повинен бути позитивним. Позитивно налаштований учитель пропонує учневі допомогу у виконанні завдання. Чим більше інформації отримує вчитель про те, що учні знають, як міркують, що вчать і як, тим більше має можливостей для корегування процесу.
Приклад. На початку уроку вчитель записує на дошці ключові терміни теми і просить учнів дати їм своє визначення. У міру вивчення теми вчитель знову пропонує учням дати визначення цих же термінів і порівняти їх з початковим.
Одним з найкращих прийомів формувального оцінювання є використання таблиці ЗХД (Знаю, Хочу дізнатися, Дізнався (-лася)) , яку учні заповнюють на початку вивчення теми (уроку) та по її завершенню. Роздаємо учням таблиці перед вивчанням нової теми і пропонуємо заповнити перші 2 колонки. Наприкінці вивчення теми учні заповнюють третю колонку, порівнюють свої очікування з отриманим результатом.
Оцінювання - один з найважливіших надпредметних і життєво необхідних навичок, якими учні повинні оволодіти протягом освітнього процесу. Знаходити помилки, зіставляти результати роботи з критеріями оцінювання, вислуховувати відповідь однокласника - це складні, але вкрай необхідні навички, які формуються з допомогою методів самооцінювання та взаємооцінювання.
Приклад . Учитель роздає кожному учню список питань до тексту новели О.Генрі «Дари волхвів» або читає питання, після яких учні індивідуально записують відповіді у себе:
Коли відбувається дія , описана у новелі ?
Скільки грошей було у Делли?
Якими речами пишалася родина Джеймс Діллінгем Янг?
На який вчинок зважилася Делла заради чоловіка?
Що купила у подарунок Делла своєму чоловікові на Різдво?
Що подарув дружині Джим ?
Потім учитель показує або читає правильні відповіді, просить учнів порівняти і оцінити свої відповіді. На основі попередньо розроблених критеріїв можна оцінити відповіді учнів за допомогою прийому формувального оцінювання «Світлофор».
На противагу тестам з кількісним оцінюванням відповідей учнів, існують засоби, які спрямовані на формувальне оцінювання та відпрацювання практичних навичок, а не на виставлення оцінок. Учень має можливість виконати завдання, перевірити правильність, повернутись до опрацювання матеріалу і знову спробувати виконати завдання. Учитель може отримувати або не отримувати дані про ці спроби. Завдання, які пропонуються учням, можуть мати вигляд тестових (множинний вибір, установлення відповідності, впорядкування тощо) або ігрових (пройти лабіринтом, відповідаючи
на запитання, розв’язати кросворд, відгадати слово за буквами, скласти пазл
тощо). Такі сервіси не стільки оцінюють правильність відповіді з першої
спроби, скільки допомагають учневі з’ясувати власні прогалини та
зосередитись на корекції. Однією з найдоступніших платформ для створення практичних вправ є https://learningapps.org/ , а для надання формувального зворотного зв’язку існує спеціалізований сервіс https://goformative.com/. З метою самоперевірки, самооцінки можна також використовувати тест – тренажери, створені у програмі PowerPoint . З їх допомогою учень може перевірити свої знання з якоїсь теми, виявити прогалини ,опрацювати матеріал, за бажанням пройшов тест ще раз.
Ще один спосіб формувального оцінювання – прийом «Вірно – невірно» ( «Так чи ні») . Надаємо учням правильні й неправильні твердження про певні поняття. Запитуємо в учнів, чи згодні вони чи не згодні з будь-яким поняттям, принципом, процесом, і чому вони згодні або не згодні з таким поданням, попросимо їх пояснити своє уявлення.
Приклад. Ф. Шиллер «Зловіть помилку ». Необхідно зазначити «так» або «ні».
1) Шиллер народився в містечку Марбах у Німеччині. (Так)
2) У 14 років його віддали до церковної школи. (Ні, до «Академії Карла»)
3) Шиллеру дуже подобалося в Академії. (Ні, там були жорстокі правила?)
4) Шиллера поєднувала дружба з Ґете. (Так)
5) Дворянське звання Шиллер отримав у 1800 році. (Ні, у 1802)
6) Усього Шиллер написав 5 драм. (Ні, 11)
7) Шиллер – засновник історичної драми (так)
8) Після Академії Шиллер працював полковим капеланом (Ні, полковим лікарем).
9) За драму «Розбійники» Шиллера нагородили відпусткою терміном на 2 дні (Ні, посадили під арешт на 2 тижні).
10) Латинську школу він почав відвідувати 1770 року ( Ні).
11) Найбільше згадував Фрідріх вистави лялькового театру і спектаклі середньовічних містерій. (Так).
12) Гімном Євросоюзу став твір Шиллера «Ода до радості» (Так).
Незважаючи на появу багатьох нових стратегій і прийомів формувального оцінювання, актуальним залишається і словесне оцінювання усних відповідей: усні коментарі вчителя (учитель спочатку підкреслює, що саме у відповіді учня / учениці було найбільш вдалим; потім вказує, де були неточності, ставить уточнювальні питання, пропонує способи уникнення помилок у майбутньому.
Оцінка однокласниками один одного є повноцінним навчальним прийомом формувального оцінювання. Взаємооцінювання дає учням можливість закріплювати вивчений матеріал за допомогою оцінювання робіт один одного. Учні, перевіряючи і зіставляючи роботи однокласників з критеріями оцінювання, аналізують власний прогрес.
Варіанти взаємооцінювання:
обмін роботами;
взаємоопитування за спеціальним планом;
перевірка навичок читання;
взаємообмін завданнями.
Приклад 1. Учитель організовує читання в парах, просить учнів оцінити читання один одного , за двома критеріями, розробленими для вправи «Театр читача», використовуючи прийом «Дві зірки і одне побажання» (учні не виставляють оцінки, а вказують на два позитивні моменти – «дві зірки» – і на один момент, який потребує доопрацювання – «побажання») .
Критично оцінювати власний прогрес та розвиток навичок, виявляти прогалини і розуміти, куди рухатись далі, покращувати продуктивність , бути відповідальним за власні процеси навчання допомагає самооцінювання, для якого можна використовувати різноманітні картки, чек-листи.
Приклад 1.
Приклад 2.
Приклад 3.
Таблиця «Оціни свої знання та вміння»
1 | Я знаю, що таке байка. | ТАК | НІ |
2 | Я знаю хто такий Езоп. | ||
3 | Я знаю, що байка складається з двох частин: розповідь та мораль. | ||
4 | Я можу назвати байки, які написав Езоп. |
Рефлексія змісту навчального матеріалу допомагає вчителю зрозуміти,
наскільки ефективно пройшов урок, а учням оцінити свою діяльність на уроці, проаналізувати, наскільки урок був зрозумілим і пізнавальним. Тут ефективним є прийом «Незакінчене речення».
Сьогодні я дізнався ….
Було цікаво….
Я навчився….
Я спробував…..
Мене здивувало…..
На цьому етапі уроку можна також запропонувати учням написати однохвилинне есе . Ця техніка використовується з метою надання учням зворотного зв'язку про те, що вони дізналися з теми.
Для написання однохвилинного есе вчитель може поставити такі питання:
Що найголовніше ти дізнався сьогодні?
Які питання залишилися для тебе незрозумілими?
Формувальне оцінювання позитивно позначається на мотивації до навчання, а головне здатне перетворити зовнішній мотив у внутрішній. Навчання й оцінювання – нероздільні процеси. Від правильної організації оцінювання залежить ефективність навчання. Саме формувальний підхід дає змогу педагогам одержати інформацію про стан навчальних досягнень учнів і вчасно відреагувати на проблеми в навчанні, прийняти педагогічні рішення для його поліпшення.