Площинні або двовимірні роботи – це структурні флористичні роботи, які мають два основних виміри: довжину та ширину. На відміну від тривимірних робіт, третій вимір (глибина) не настільки важливий у площинних, тому його не враховують. Але глибину на роботі можна відобразити за допомогою структури природного матеріалу. Сучасною флористичною роботою зараз є колаж.
КОЛАЖ (від французької – collage – «наклеювання») – це технічний прийом в образотворчому мистецтві, що передбачає наклеювання на будь-яку основу матеріалів, які відрізняються від неї кольором та фактурою. А також колажем називають витвір, цілком виконаний цим способом.
При розробці інтер'єрів, дизайнери все частіше і частіше звертаються до "природних" аксесуаров, які надають тепло, затишок і особливу стильність приміщенню. Квіти та квіткові композиції заспокоюють, радують око і душу, перетворюють і оживляють будь-яку кімнату, знімають напругу.
Флористичний колаж – новинка в оформленні інтер'єрів. Зручний він тим, що не вимагає ні догляду, ні ваз, ні великої площі. Такий колаж розташовується на стіні. Це свого роду картина, виконана з сухих квітів, листя, гілок, раковин і т.д., а також з неприродних матеріалів. Фантазія і майстерність художника-флориста дозволяє створювати неповторні, загадкові, фантазійні роботи, здатні прикрасити інтер'єр сучасних приміщень.
Флористичний колаж поєднує в собі риси класичного аранжування з естетикою ікебани. Використання новітніх технологій обробки рослинного матеріалу дає можливість застосовувати в флористичних роботах матеріал, раніше непридатний за своїми технічними параметрами. Саме новітні технології, значно відрізняють використовуваний в колажах матеріал від звичайної "гербарійной" сушки, забезпечують йому довге і яскраве життя в флористичних колажах.
Флористичний колаж (collage – склеювання або наклеювання) відомий давно, але спочатку, як правило, він існував у вигляді прикладного технічного трюку в рекламі, в листівках, журнальних ілюстраціях, плакатах або як дилетантської гри в домашніх альбомах. У 1912 році В. Матвейс сформулював два основні принципи нового мистецтва: принцип випадкового і принцип вільної творчості. Гра з формою, побудова твору за принципом вільної або випадкової організації художніх елементів створили умови для розквіту колажу. Протягом століття колаж знайшов самостійний художній мову. Флористичний колаж увійшов в суть сьогоднішнього свідомості, в світосприйняття. Образ створюється, складається не стільки шляхом склеювання, скільки шляхом накладення, нашарування, зіставлення та соположення вражень, відомостей, предметів або їх фрагментів.
З технікою флористичного колажу виявилися пов'язані основні пластичні проблем – фактури і форми, площини та простору, вирішення яких забезпечило воістину революційні перетворення в образотворчому мистецтві минулого століття. Але найважливіше полягає в тому, що колажне мислення, спровоковане ритмами життя мегаполісів XX століття, найбільш адекватно відповідає «розірвана» свідомость сучасної людини. Колаж відображає дух часу, його динаміку і свіжість, круговорот і стихію.
Колажі можна розділити на 2 види: об’ємні та площинні.
Об'ємний колаж схожий на барельєф. Барельєф – це зображення або орнамент, який виступає на площині менш ніж наполовину своєї величини. Для нього необхідний такий матеріал, який не можна було б розплющити або притиснути, наприклад, раковини, черепашки, штучні квіти, гілки дерев. В таких колажах матеріал може виступати за межі рамки.
Площинний колаж має вигляд картинки. Площинні флористичні настінні композиції в основному роблять із сухоцвітів та штучних матеріалів.
Існує п’ять основних стилів колажу, в яких може бути виконаний флористичний колаж. Кожен з них має свої яскраво виражені риси та особливості. Розглянемо детальніше кожен стиль.
Декоративний стиль передбачає створення яскравої роботи, в якій головну роль відіграє краса і виразність елементів композиції. Рослини і матеріали при цьому можуть трансформуватися як завгодно на користь естетичному ефекту.
Абстрактний стиль пропонується для висловлювання стихійних почуттів, настрою і фантазії автора, який принципово відмовляється від зображення реальних предметів. Цей стиль характеризують кольорові плями у вигляді геометричних форм, фантазійних кольорових переходів тощо. Флористи створюють їх за допомогою фарб та наклеювання рослинних елементів.
Вегетативний стиль (вважається самим складним) щоб створити композицію даним стилем, необхідно тонко відчувати внутрішню сутність рослини, наближаючи свої творіння до натуральних образів. Для вегетативного стилю характерне вільне, ідентичне природному розташуванню матеріалу. Це композиція має бути максимально реалістичною.
Лінійно-графічний стиль (графічний) – тут основна роль відводиться лініям, їх характеру, товщині, напрямку. Якщо у декоративному стилі лінія це додатковий штрих, то у графічному – вона є ідеєю композиції. Лінії можуть бути прямими, хвилястими, зігнутими. Для цього стилю характерна асиметрія.
Пейзажний стиль – основний предмет відтворення – це натуральна або перетворена людиною природа. Особливо цікаво виглядає імітація природних ландшафтів, виконаних з натуральних флористичних матеріалів.
Щоб створений флористичний колаж виправдав очікування, створювати його необхідно поетапно:
визначитися з темою
вибрати стиль
виконати нарис
визначитися з фоном
підібрати необхідні матеріали
наклеїти матеріали на готову основу
обрамити в рамку
