Естетична виразність педагога

Макаренко не допускав до занять неохайно одягнених учителів і вихователів. Вони приходили на роботу в кращих своїх костюмах. Естетично виразний педагог має право пред'являти естетичні вимоги до зачіски учня, його взуття, підручника, ручки, до чистоти кімнат і їх оформлення. Естетично невихований педагог до всього цього віднесеться байдуже. "Я повинен бути естетично виразним, тому я жодного разу не вийшов з не начищеними черевиками чи без ременя. Я також повинен бути таким же радісним, як колектив. Я ніколи не дозволяв собі мати сумне обличчя. Навіть, якщо у мене були неприємності, якщо я хворий, я повинен уміти не викладати всього цього перед дітьми."

Естетична виразність педагога - це не тільки охайний вигляд, а й культура мовлення та поведінки. Це дещо більш складніше і важливіше, скоріше дещо професійне, що виражає педагогічну направленість всієї особистості вчителя. Постава, манера стояти, ходити, сидіти, володіння поглядом, голосом, жестом, впевненість у собі, в успіх своєї роботи - все це привертає увагу учнів, викликає позитивне відношення до вчителя, готовність до сприйняття впливу, який іде від нього.

Культура зовнішнього вигляду учителя.

Одяг:

- виконує професійну функцію: сприяє вихованню художньо-естетичних смаків та гармонійно уособлює професійну діяльність учителя;

- естетично витриманий, ошатний, гарний, в кольоровій гамі переважають помірно насичені барви;

- модний і елегантний, відображає рівень культури суспільства на даному етапі розвитку;

- стиль одягу - діловий, але не сіро-буденний;

- демонструє індивідуальність учителя, маскує недоліки зовнішності і підкреслює достоїнства;

- одяг комплектний, що дозволяє повсякчас мати елемент новизни;

- у манері одягатися знаходить вміння враховувати вік, погоду, пору року, контингент вихованців та конкретні ситуації;

- у вдало підібраному одязі жінка-вчитель відчуває себе привабливою, неповторною;

- фурнітура та аксесуари підібрані зі смаком, доповнюють загальну естетичну картину зовнішнього вигляду;

- класичне вбрання чоловіка-вчителя - строгий костюм і в тон сорочка, краватка;

- із гардероба вчителя виключається: ультрамодний одяг, незвичайний фасон якого відволікає увагу учнів, одяг занадто яскравих тонів, що стомлює і дратує учнів.

Взуття:

- завжди чисте, відремонтоване, зручне, легке;

- модне, гарне, елегантне;

- підібране таким чином, щоб не завдавати зайвих турбот (фасон, розмір);

- гармонує з індивідуальними особливостями зовнішнього вигляду (зріст, осанка тощо);

- відповідає сезону, погоді, ситуаціям;

- висота каблука оптимальна, тому ноги не стомлюються, а стукіт каблуків не відволікає уваги учнів;

- учитель ніколи не взуває взуття босоніж і не перебуває в приміщенні в теплих чобітках.

Прикраси:

- не відіграють домінуючої ролі в зовнішності учителя, а є лише акуратними художніми мазками, які підсилюють окремі сторони зовнішності;

- ансамбль у прикрасах обов'язковий;

- вибір демонструє почуття міри, смак;

- не використовує надто дорогих і яскравих коштовностей, щоб не відволікати увагу учнів;

- прикраси не заважають працювати і спілкуватись з учнями.

Зачіска:

- волосся завжди чисте, ретельно зачесане;

- зачіска модна і до лиця;

- жінка-вчитель піклується про те, щоб довге волосся не заважало під час роботи;

- чоловік-учитель щоденно голиться, акуратно підстрижений і зачесаний, вуса і борода (якщо є) мають естетичний вигляд;

- не допускає надміру експериментів зі своїм волоссям, щоб химерні зачіски і часті зміни кольору не відволікали уваги учнів;

- у приміщенні завжди без головного убору;

- взірець догляду за волоссям.

- непомітно підкреслює та підсилює природну привабливість, маскує недоліки;

- гармонує з одягом, зачіскою, аксесуарами, прикрасами;

- залежить від погоди, пори року, модних напрямків, індивідуальних особливостей, віку, обставин та доби; притаманне почуття міри;

- манікюр бездоганний;

- духи та інші парфуми мають тонкий, вишуканий запах;

- вибір косметичних засобів - доречний та відповідає художньо-естетичним вимогам.