Що таке емоційний інтелект.Роль емоційного інтелекту у соціалізації в суспільстві .
Чому ж так важливо розвивати у дитини емоційний інтелект? Зазвичай, діти з розвиненим емоційним інтелектом мають більш високу самооцінку, вони впевнені в собі, швидко адаптуються до нових обставин, успішніше навчаються і користуються популярністю у своїх однолітків. Крім цього, вони ефективніше діють в конфліктних ситуаціях і проявляють менше неспокою. Це дуже допомагає і в дорослому житті.
Як розвивати емоційний інтелект
Емоційний інтелект дитини непомітно для нас розвивається з самого народження. Тепле, радісне спілкування з мамою, її природний відгук на емоції дитини в перші місяці і роки життя створює для цього поживний ґрунт.
Наприклад, малюк сильно потягнув маму за волосся. Потрібно пояснити, що мамі боляче і неприємно, і тому надалі не потрібно так робити. Або: малюк плаче. Для розвитку емоційного інтелекту важливо не «затикати» йому рот пустушкою, не намагатися відвернути і розвеселити – потрібно з ним говорити. «Ти плачеш, ти чимось засмучений, напевно, ти хочеш …(ваші припущення),і злишся, що не виходить. Я тобі співчуваю і хочу тобі допомогти». Сучасним мамам така реакція може здатися надуманою і дивною, адже більшість з нас в дитинстві навчали придушувати у собі емоції. І якщо радіти, сміятися і відчувати себе щасливим було ще пристойно, то плакати, злитися або боятися – погано і соромно. Ми затискаємо в собі страх, гнів, щоб здаватися вихованими і стриманими. Але придушення емоцій тягне за собою стрес, нервові розлади і навіть справжні хвороби.
Як навчити дитину виражати свої емоціїі, позбуватися від негативу
Завдяки розвитку психології у нас є можливість позбавити свою дитину від подібних проблем у майбутньому – і варто нею скористатися.
Розвиток емоційного інтелекту: з чого почати? Поради.Коучінг.
При будь-якому емоційному сплеску допомагати дитині зрозуміти, які почуття її зараз охоплюють. Якщо це злість, то не відповідати на неї своєю злістю, а пояснити: зараз ти злишся, ти чимось обурений. Якщо це радість: ти радий і задоволений, мені так приємно бачити тебе таким. Не намагатися придушити ту чи іншу емоцію такими виразами, як «чоловіки не плачуть» та іншими стереотипними фразами.
Освоїти такий спосіб спілкування з дитиною може бути нелегко. Спочатку можна скористатися допомогою психолога або спеціального педагога, який навчить і дитину, і батьків говорити про емоції, не соромитися і не боятися проявляти їх і обговорювати. Так батьки зможуть попрацювати над рівнем свого емоційного інтелекту і надалі відчувати менше труднощів у спілкуванні з малюком.
Як навчити виражати емоції?
Дітям у віці від 2 років вже можна розповідати про те, як керувати емоціями, на прикладі ігор і сюжетів із життя. Наприклад, іграшковий ведмедик в руках мами (або герой книжки) заплакав. Потрібно обговорити з дитиною, чому це сталося, що і кому він хоче цим показати, як зробити так, щоб він перестав плакати. Так дитина поступово вчиться відчувати емоції інших людей, розуміти їх причини.
З дітьми, що старші 2 років можна займатися арт-терапією. Для розвитку емоційного інтелекту малюків психологи зазвичай використовують казкотерапію, терапії малюванням і музикотерапію. Малювання і слухання музики розслабляє дитину, вона вчиться розпізнавати емоції, які несе музичний фрагмент або малюнок, картина. А на прикладах казок діти бачать моделі вияву емоцій, розуміють, як на них будуть реагувати інші учасники комунікації.
Казкотерапія: виховання дітей казкою
Казкотерапія становить собою систему виховання, яка дозволяє тонко і непомітно формувати уявлення про базові життєві цінності.
Ще один дуже ефективний спосіб розвитку емоційного інтелекту – він підходить для трішки старших дітей – припускає використання спеціальних карток. На них зображені персонажі з тими чи іншими виразами обличчя, і ви обговорюєте з дитиною, яку емоцію відчуває герой на зображенні, чим вона могла бути викликана, як зробити так, щоб цю емоцію направити в потрібне русло.
Після 5 років вже можна розвивати у дитини емоційний інтелект і через візуальне сприйняття емоцій під час відвідування театру. Спостерігаючи за живою грою акторів, діти краще відчувають емоції, які ті хочуть висловити, а також аналізують їх причини.
Арт-терапія.Креативність дитини
Арт-терапією називають особливу форму психотерапії, як психокорекції та розвитку особистості, засновану на творчому самовираженні за допомогою різних видів мистецтва (живопис і малюнок, ліплення, музика, танець, театр). Арт-терапевт допомагає людині, використовуючи різні художні засоби, досягти ряду цілей – дослідження емоцій та почуттів, врегулювання конфліктів, покращення самоусвідомлення та самооцінки, моделювання позитивного психоемоційного стану, керування власною поведінкою та набуття соціальних навичок.
Особливо корисною є арт-терапія для тих людей, які мають складнощі із словесним вираженням своїх емоцій та почуттів.
