• Ви можете мати чудових вчителів, але якщо у вас немає хорошого директора, у вас не буде гарної школи.
Елі Броуд
Елі Броуд правий, бо директор школи може бути каталізатором змін на краще(генератором ідей тощо), а може бути й «ложкою дьогтю в бочці меду» чи «мокрою куркою».
На жаль, у нас і зараз на місце директорів-ентузіастів часто приходять абсолютно некомпетентні випадкові люди, як будуть просто «прикрасою директорського столу(крісла)».
Останні «конкурси» на яких «програли» суперпрофесіонали підтверджують цей невтішний висновок.
Типовий діалог з таким неофітом(кою):
- Крісло, звісно, гарне, а як ти будеш керувати школою, ти ж нічого в цьому не тямиш?
- А шо там розуміти? Ходитиму на наради директорів вигулювати свої наряди й робитиму шо там скажуть.
Вона не знає, що керівник має вирішувати, а не створювати проблеми. І не розуміє, що головною проблемою може стати воно саме…
Маю десятки наочних прикладів коли, після того як «з’їли» пасіонарну особистість на чолі потужної школи, після призначення непродвинутого директора, навіть дуже сильні педагогічні колективи славетних закладів освіти неминуче проходять чотири етапи деградації:
Етап. Обурення(«Усі плюються…»). Тривалість: 1-2 місяці.
Етап. Пофігізму(«Ніхто нічого не робить, усім усе по-барабану…»). Тривалість: до року.
Етап. Колаборації(«За 6 місяців роботи розсварила вчителів, поділила колектив на своїх і чужих…). Тривалість: рік-два.
Етап. Стокгольмського синдрому(«Не така вона вже й погана, можуть прислати ще гіршу…»). Тривалість: до «виносу тіла».
Згодом, ті, хто не «зварився», так характеризують те, що відбувається в цій школі:
«Він (вона, воно) мститься колективу нашої школи. Мститься за розумного інтелігентного «попєрєдніка» до якого йому «як до Києва рачки», за гумор(підтексти, затексти, тонкі матерії), які він (вона, воно) не розуміє, за те, що ці люди почували себе вільними…
Усе його директорування – це помста».
На жаль, в останні 10 років спостерігаємо вкрай непрості процеси в директорському корпусі України.
Oleksandr Shvorak пояснює головну причину деградації директорського корпусу шкіл:
«Набігли на директорські посади якісь сторонні випадкові людиська. Десь скакало все життя, як блощиця, в пошуках халяви, а тут випадкова можливість впхатись на керівну посаду задля вдоволення якихось власних дріб'язкових амбіцій.
Коли людина не на своєму місці – це зло в чистому вигляді".
Я сподівався, що хоча б зараз, в екстремальних умовах функціонування освіти під час війни, з’явиться потужний запит на професіоналів.
Де там...
Постійно читаю про те, як якийсь недолугий місцевий "божок" кошмарить нормальних директорів шкіл в якомусь місті. Чи про те, як знову за удаваним конкурсом пролазять на ці посади абсолютно некомпетентні кум, сват, брат, коханка, коханець коханки...
Увага запитання:
Що має змінитись в нашій країні, щоб нарешті почали робити ставку на справжніх професіоналів? Ну хоча б на чолі закладів освіти...
Як ефективно захистити і заохотити (матеріально та морально) тих нечисленних професіоналів, які там ще залишились?
Американська професорка Стенфордської вищої школи освіти Лінда Дарлінг-Хаммонд(Linda Darling-Hammond) щойно написала статтю із промовистою назвою «Ефект директора»: чому інвестиції в керівників шкіл є ключовим фактором у вирішенні проблем освіти. https://learningpolicyinstitute.org/product/prinicipal-effect-investing-school-leaders-brief
Лінда Дарлінг-Геммонд та Learning Policy Institute у звіті The Principal Effect пропонують п'ять кроків для реформування підготовки директорів шкіл, включаючи:
оновлення професійних стандартів,
оплачувані річні інтернатури (residencies),
створення «трубопроводів лідерства»(системи ефективного пошуку та відбору),
професійне менторство,
підвищення автономії керівників.
Цей підхід спрямований на перехід від теоретичного навчання до практичного педагогічного лідерства, зниження бюрократичного навантаження та забезпечення справедливої оплати праці.
Директори шкіл впливають на результати роботи вчителів та учнів шляхом:
підтримки ефективного навчального процесу;
збереження вчителів, що сприяє зміцненню стабільності та підвищення кваліфікації шкільного колективу;
створення позитивного клімату, який сприяє згуртуванню та взаємодії персоналу, учнів та їхніх сімей.
Політики можуть підвищити ефективність роботи директорів шкіл:
інвестуючи у їхнє високоякісне професійне навчання;
створюючи канали для набору, підготовки та розвитку директорів;
покращуючи умови праці та навчання директорів;
забезпечуючи адекватну винагороду;
створюючи ефективні системи оцінювання та наставництва.
Інвестуйте в директорів шкіл
У дослідницькому огляді Джейсона Гріссома та його колег зазначається, що саме шкільне керівництво є центральним фактором на рівні школи, оскільки воно створює умови для ефективності вчителів.
Важко уявити інвестицію, потенційна прибутковість якої була б вищою, ніж успішні зусилля щодо покращення лідерства директора.
У силу своєї ролі директори шкіл впливають на досвід кожної людини в школі і, отже, відіграють ключову роль у покращенні результатів учнів та вчителів.
Джейсон Гріссом (Jason Grissom)
Дослідники сходяться на думці, що вплив директорів шкіл на навчальні результати учнів зумовлений, здебільшого, їхньою підтримкою вчителів та їхніх методик роботи.
Це відбувається завдяки тому, що
директори координують роботу з професійного розвитку вчителів,
вміють забезпечити продуктивне розподілення завдань,
створюють можливості для співпраці між вчителями,
мають вирішальний вплив на формування професійної культури,
забезпечують ефективний зворотний зв’язок, орієнтований на вдосконалення,
дбають про умови праці, в яких перебувають вчителі в школі.
Це дії, що допомагають вчителям покращувати навчальний процес, посилюють їхнє відчуття колегіальності, здатність брати участь у колективному вирішенні проблем та відчуття власної ефективності.
Наприклад, дослідження, в якому порівнювали директорів шкіл у Чикаго, що демонстрували значне поліпшення результатів, з директорами шкіл, де результати залишалися на одному рівні, показало, що директори шкіл, які досягали поліпшення, формували «культуру спільного організаційного навчання».
Source: Learning Policy Institute. (2026).
Від них не втікають вчителі як чорт від ладану
У ефективних директорів шкіл низька плинність кадрів вчителів, що сприяє стабільності школи та покращенню навчальних результатів учнів.
Здатність ефективних директорів зберегти вчителів залежить від їхньої спроможності як формувати сильне відчуття спільної місії, так і підтримувати роботу вчителів як індивідуально, так і колективно.
Наприклад, найважливішими чинниками, визначеними в ході опитування понад 2000 діючих та колишніх вчителів Каліфорнії щодо причин, чому вони вирішили залишитися в професії, були: якість взаємин у педагогічному колективі та можливість брати участь у прийнятті рішень у школі.
Вчителі, які оцінюють своїх директорів як ефективних і таких, що надають підтримку, значно рідше залишають свої школи.
Конкретних дій директорів, які позитивно впливають на бажання вчителів і надалі працювати в цій школі:
• створення безпечного, сприятливого середовища, що сприяє добробуту та формує почуття приналежності учнів і педагогічного персоналу;
• підтримка та турбота про вчителів з будь-яким рівнем досвіду;
• захист вчителів від зовнішніх вимог, яка одночасно забезпечує їм час та свободу дій;
• заохочення співпраці вчителів та їхньої участі в процесі прийняття рішень.
У школі, яку вони очолюють, легко дихати
Як керівники шкіл, директори відіграють ключову роль у формуванні позитивного шкільного клімату, який визначає характер взаємодії дорослих та учнів між собою. Позитивний шкільний клімат сприяє добробуту учнів та вчителів, формує почуття приналежності та підтримує міцні стосунки між дорослими та дітьми.
Оскільки діти найкраще навчаються, коли почуваються в безпеці та мають підтримку, а їхнє навчання погіршується, коли вони відчувають страх або переживають травму, їм корисне сприятливе, сповнене довіри середовище, яке дає змогу впоратися зі стресом.
Численні дослідження показують, що позитивний шкільний клімат, у якому учні відчувають сильне почуття приналежності та підтримки, покращує відвідуваність, поведінку, рівень випускників та навчальні досягнення.
Директори шкіл сприяють формуванню позитивного шкільного клімату шляхом:
• запровадження політики та практик, що підкріплюють позитивні стосунки між вчителями та учнями, які характеризуються теплотою, прийняттям та підтримкою;
• формування гостинної, інклюзивної та комунікативної шкільної культури, що сприяє зміцненню довіри між учнями, вчителями та сім’ями;
• створення механізмів та встановлення очікувань щодо регулярного залучення сімей;
• визначення високих очікувань щодо навчання учнів як для вчителів, так і для учнів;
• застосування демократичних шкільних принципів, таких як спільне прийняття рішень.
Дослідження підкреслюють, що ефективність та стабільність роботи директорів шкіл є результатом не лише індивідуальних навичок, а й системної підтримки та політичних рішень.
Отже, інвестиції у знання, навички та потенціал директорів шкіл мають бути частиною будь-якої стратегії вдосконалення, особливо у школах, що стикаються з найбільшими викликами.
Підготовка та підтримка директорів є однією з найкращих інвестицій, які можуть зробити політики.
Зокрема вони можуть зробити наступне:
Забезпечити високоякісну підготовку директорів(зокрема, оплату річних стажувань та високоякісного професійного навчання).
Запровадити стратегії для збереження ефективної роботи директорів, забезпечення необхідних шкільних ресурсів та гнучкості.
Встановити адекватну та справедливу компенсацію за нелегку працю директорам шкіл (конкурентоспроможну заробітну плату, забезпеченняжитлом тощо).
Створити продуктивні механізми для зворотного зв'язку, оцінювання та наставництва директорів з метою підтримки практик, які допомагають спрямувати розвиток директорів та підтримати їхню ефективність.
Політика, що підтримує науково обґрунтовані підходи до підготовки директорів шкіл та їхнього професійного розвитку протягом усього терміну служби, може мати відчутний вплив на комплексне вирішення критичних проблем освіти, – підсумовуєЛінда Дарлінг-Геммонд .
Читайте також: Campoli, A. K., & Darling-Hammond, L. (2022). Principal learning opportunities and school outcomes: Evidence from California. Learning Policy Institute.
