ДЗВІНОК З ВІЙНИ
Привіт, Тетянко! Певно, не згадаєш…
Твій однокласник… Яремчук Олег…
ДзвонЮ з війни… в перерві між боями…
На щастя, припинився гул ракет!
Тут по-інакшому життя сприймаєш:
Цінуєш дружбу, єдність, просто мить!..
Перед очима фільмом пролітає
Усе минуле… НездійснЕні сни…
Тут з болем згадуєш свої провини…
Кого недокохав… недопростив…
І молиш Бога, щоб знайти хвилини
Для тих, найсокровенніших, дзвінків!..
Тут час не дозволяє відкладати
На завтра… чи на потім… на колись…
Дай Бог, швиденько ворога здолати!
Й додому повернутися живим!
Чомусь раніш не смів тобі сказати,
Що ти завжди подобалась мені!..
Якщо загину - лиш прошу згадати
Мене в молитві… Не відмовиш?.. Ні?..
А виживу - поп'ємо разом кави!
Шкільні згадаєм безтурботні дні!..
Ти просто знай, що хтось тебе кохає!..
І захищає мир твій на війні!..
17.10.2022
Вірш написаний за реальними подіями, імена вигадані.
