Дзвенить у небі чиста голубінь.
В саду трава вже майже по коліна.
Вальсує всюди цвіту заметіль.
Лунає пісня дзвінко солов'їна.
Цвіте душа від весняних цвітінь.
У серце лине ніжності лавина.
Несуться мрії в срібну далечінь.
А я стою, немов мала дитина.
Лиця торкають білі пелюстки,
Примружилися очі загадково.
В саду виводять гімн весні пташки.
Як же тут мило, ніжно і казково!
Весна свій розпочала водевіль.
Ловить проміння сонечка калина,
Кидає в трави теплу світлотінь.
Танцює з нею цвіту хуртовина.
Приніс нам травень пахощі й теплінь.
В красі весни живе хай вся родина.
Війни хай пропаде назавжди тінь.
У мирі й щасті квітне Україна!
Оксана Козак