Дитячі жарти
— То кого ж сьогодні викликали?
— Тебе, матусю.
***
— Мамо, мене вже більше не звуть найгіршим учнем.
— Молодець, синку, ти став краще вчитись?
— Ні. До нас прийшов новий хлопчик, який вчиться ще гірше.
***
— Івасю, ти вже такий великий, а примушуєш малого Петрика нести і твого портфеля.
— Хай вчиться допомагати старшим.
***
Вчитель розказує учням: — Місяць дуже великий. На ньому могли б розміститися мільйони людей.
Малий Петрик зітхнув.
— Чого це ти зітхаєш? — здивувався вчитель.
— А що робитимуть ті бідні люди, коли місяць стане серпиком?
***
На уроці фізкультури вчителька запитала учня:
— Який вид спорту тобі найбільше подобається?
— Купання, — відповів учень.
***
— Васю, — говорила Орися, — чому ти такий замурзаний?.. Я навіть можу вгадати, що ти сьогодні їв на сніданок.
— Угадай.
— Яєчню, от що.
— А от і не вгадала. То я ще вчора яєчнею снідав.
***
Вчителька:
— Який це час: я вмиваюсь, ти вмиваєшся, він вмивається?
Учень:
— Неділя.
***
— Піду погуляю! Я вже прочитав усю книжку.
— Так швидко?
— Та в ній майже всі сторінки вирвано!
***
— Оксано Дмитрівно, ви хотіли бачити моїх батьків? Я їх приніс, — сказав другокласник і поклав на стіл вчительці фотографії своїх батьків.
***
— Тьотю, у вас є таке мило, щоб з нього була біла піна?
— Щось не розумію тебе...
— Я купляв і зелене, і жовте, і рожеве мило, а піна завжди була чорна.
***
— Петю, що ти можеш сказати про населення Бразілії?
— Там живуть Пеле, Гаррінча... і взагалі вся футбольна команда...
***
— Що ж це в тебе знову двійка з англійської?
— Вчителька сказала, що ми з нею розмовляємо різними мовами.
***
— Ти чому запізнився в школу?
— Я хотів порибалити, а батько не взяв мене.
— Правильно зробив. Він, мабуть, пояснив тобі, чому треба йти до школи, а не рибалити.
— Звичайно. Він сказав, що черв’яків мало, на дві вудочки не вистачить.
***
— Що ж ти шукаєш Індію в Америці?
— Гм... А я повторюю геніальну помилку Колумба...
***
— Чому півень на одній нозі стоїть?
— Тому, що коли підніме й другу, то впаде.
***
— Ти був сьогодні в зубного лікаря?
— Був.
— Ну й що? Зуб більше не болить?
— Не знаю. Лікар залишив його в себе.
***
— Ти давно граєш у футбол? — запитують у десятилітнього Віті.
А він відказує:
— З дитинства.
***
— Що таке пряма мова? — запитує вчителька Василька.
— Ну, це коли людина про щось говорить відверто!
— Наприклад?
— Я не вивчив уроку.
***
Сашко запізнився до школи й виправдовується:
— Даруйте, Іване Івановичу, але мама сьогодні проспала.
***
— Я люблю літати по школі, як реактивний літак. Це можна?
— Еге ж. Але випадково можна вилетіти зі школи.
***
— Миколко, ти знаєш, чому в пустелі їздять на верблюдах?
— Знаю, щоб пісок не потрапляв у черевики.
***
Група школярів повернулася з Парижа. Директор школи цікавиться:
— Чи були у вас труднощі з французькою мовою?
— У нас — ні! Були у французів.
***
—Маринко, ти чого так швидко їси шоколад? Чи забула, що в тебе є сестра?
—Не забула. Тому й поспішаю.
***
—Тату, а наш вчитель тобі заздрить!
— Чого б то?
— Хоч що б я зробив, він завжди :«Ех, якби я був твоїм батьком!»
***
— Катрусю, скільки вас у класі?
— З вчителькою двадцять вісім.
— То, виходить, без вчительки — двадцять сім?
— Де там! Без учительки немає нікого!
***
— Максимку, ти забув за канікули послідовність цифр? — запитує вчителька.
— Ні. Вісім, дев'ять, десять, валет, дама, король...
***
Питає синок тата:
— Тату, хто такий нумізмат?
— То такий чоловік що збирає монети.
Другого дня їде синок з татом трамваєм і бачить, як кондуктор бере гроші за білети.
— О! Тату, бачиш, це — нумізмат!
***
Вчителька:—Діти, як треба переходити вулицю?
Учень: — Вулицю найкраще переходити гуртом.
***
Вчителька: — Діти, чим нам допомагають птахи?
Учень: — Птахи нам допомагають дзьобати комах.
***
— Який твій найулюбленіший предмет? — запитав дідусь у онука.
— Телевізор! — відповів онук.
***
На уроці малювання вчителька запитала в Петька:
— Що це таке зображено на твоєму малюнку?
— Юрко, який впав з дерева.
— Дерево-то я бачу, а де ж Юрко?
— Він вдарився і побіг додому.
***
— Миколко, ти подивися на свої черевики: один чорний, а другий коричневий. Невже ти не міг піти перевзутися?
— Я ходив... Але вдома також один чорний, а другий коричневий.
***
Маленький син приніс додому черепаху.
— Навіщо вона тобі? — запитала мама.
— Хочу перевірити, чи й справді черепахи живуть двісті років.
***
— Маринко, — каже мама, — ти дуже неслухняна дівчинка. Я геть вся посивіла через тебе, бачиш?
— Але ж і ти, мамуню, була неслухняною. Ондечки яке сиве волосся у нашої бабусі.
***
— Що б ти, тату, зробив, якби твоя ручка раптом зникла?
— Купив би нову! — відповів тато.
— От і добре! — полегшено зітхнув Сашко. — А то я сьогодні взяв її у тебе і десь загубив.
***
— Ти, Петре, сам горіхи поїв чи поділився з сестричкою?
— А три не ділиться на два.
***
— Ти до школи хіба не йдеш? — запитує батько у Павлика.
— Ні.
— Чому?
— Вчителька просила, щоб сьогодні до школи пішов ти.
***
— Васильку, скільки у тебе двійок?
— Чотири. А в тебе?
— У мене лише три...
— Еге, хитрий, так ти ж один день в школі не був.
***
— Олю, ти за що сьогодні двійку одержала?
— За співи...
— Невже ти не могла заспівати як слід?
— Я заспівала, але на уроці... математики.
***
Юля спитала маму: «А чи знаєш ти, що важливіше — сонце чи місяць?» — і сама відповіла: «Звичайно, місяць. Бо він світить уночі, коли темно, а сонце лише вдень, коли й так видно».
***
Вчителька: — Де живе хом’як?
Учень: — У зоомагазині.
***
— Павлику, будь обережний з молотком, не вдар себе по пальцях.
— Я не вдарю, мамусю. Гвіздок тримає Зося.