Пучок пшеничних колосків
Як тільки почнуться жнива, приносить батько пучок пшеничних
колосків і чіпляє над вікном. У хаті пахне полем. І радісно якось стає. Висить пучок пшеничних колосків літо, висить осінь, весну аж до нового врожаю. А потім – батько приносить свіжі колоски.
Батько любить працювати в полі, і я змалку полюбив землю, пшеницю, степ. Немає нічого кращого, ніж вийти рано-вранці в поле й зустріти схід сонця. Ця врочиста хвилина у пам’яті мені змалечку. І тепер я люблю, як червоніє небо на сході, як випливає з-за гори велика золота куля, як займаються іскорки в краплинах роси.
(За В.Сухомлинським)
