Відкриття, яке мене здивувало
Читаю зараз книгу «Дидактика й методика навчання польської мови як іноземної в українському контексті» і вперше по-справжньому знайомлюся з постаттю професора Владислава Мьодунки (1945–2024).
І мушу зізнатися: як полоністка, випускниця Варшавського університету, я раніше майже нічого про нього не знала.
Можливо, це пов’язано з тим, що під час мого навчання значно більше уваги приділялося варшавському академічному середовищу, тоді як краківська школа полоністичної глоттодидактики залишалася десь на периферії моєї уваги.
А тим часом саме професор був одним із творців сучасної польської глоттодидактики. Він одним із перших послідовно доводив, що викладання польської мови як іноземної повинно розвиватися не ізольовано, а в діалозі з європейською методикою навчання іноземних мов.
Ще у 1977 році він писав, що проблеми навчання польської мови потрібно розглядати поряд із проблемами викладання інших іноземних мов, враховуючи як спільні риси, так і відмінності.
Сьогодні ця думка здається очевидною. Але майже 50 років тому вона була справді новаторською.
Особливо мене вразило те, що професор Мьодунка не лише створював теорії. Він розробляв програми навчання, підручники, навчав студентів у різних країнах світу та виховав цілу плеяду дослідників, які продовжують розвивати польську глоттодидактику.
Для мене це ще одне нагадування про те, що навіть після багатьох років роботи в професії ми можемо відкривати для себе постаті, без яких сучасне викладання польської мови виглядало б зовсім інакше.
А ви знайомі з працями професора Владислава Мьодунки? Які польські науковці найбільше вплинули на ваше бачення викладання мов?
