Дидактична рамка — елемент коректурної таблиці чи окремий інструмент?
(Наталія Гавриш , експерт з дошкільної освіти, д-р пед. наук, професор )
Дидактичну рамку вважають елементом коректурної таблиці, адже ідея такого інструмента виникла в процесі роботи саме з коректурними таблицями. Утім, її цілком можна застосовувати й окремо: як індивідуальний тренажер для виконання ігрових завдань, основу для демонстраційних дій чи ігрове поле. Як оформлюють? Дидактична рамка — це розліноване на клітинки ігрове полотно. Воно може бути нанесене на аркуш паперу чи підлогу. Також дидактична рамка може мати вигляд зшитих в «таблицю» кишеньок з прозорого матеріалу. Кількість пронумерованих клітинок/кишеньок зазвичай варіюється від 4—6 до 9. Рамки, які створюють на папері, бувають формату: А4 — для роботи на столі, та А3 — для настінного застосування. Якщо дидактичну рамку використовують сукупно з коректурною таблицею, тоді кількість клітинок рамки і таблиці має збігатися. Як використовують? Спільне використання коректурної таблиці й дидактичної рамки посилює їхній навчально-розвивальний ефект. Окреслимо три основні прийоми такого освітнього симбіозу:
1 "Встановлення зв’язку" У коректурній таблиці дитина знаходить відповідь на запитання або відгадку до загадки. Відтак шукає в дидактичній рамці клітинку з таким самим номером, що й клітинка з відгадкою в коректурній таблиці, і вкладає в неї картку з відповідним зображенням. Приміром, працюємо з таблицею «Житло». Якщо загадка була про вулик, а відгадка — власне, зображення вулика, то у відповідну клітинку дидактичної рамки дитина має покласти картку із зображенням бджілки. 2 «Перенесення» За завданням педагога дитина має розмістити картинки з коректурної таблиці в дидактичній рамці, повторивши порядок їх розміщення. Або ж розкласти у відповідні клітинки/кишеньки картинки, дібрані за аналогією. 3 «Систематизування» Щоб виконати це завдання, дитині потрібен набір предметних картинок. Їх вона має розкласти в дидактичній рамці у вигляді рядків чи стовпців з огляду на те, що і з чим можна згрупувати. Наприклад, у першому рядку буде все те, що можна покласти на стіл, у другому — те, що можна тримати в руці, а в третьому — те, на чому можна сидіти тощо. Дидактична рамка — чудовий інструмент для розвитку в дітей навичок фонематичного аналізу. Як це відбувається? У відповідні клітинки дидактичної рамки дитина викладає букви, з яких починаються слова-назви предметів, зображених у коректурній таблиці у клітинках з такими самими номерами. Інакший варіант — використати коректурну таблицю з буквами. Тоді дитині з набору предметних картинок потрібно обрати картинку із зображенням предмета, назва якого починається зі звука, що відповідає літері з коректурної таблиці, і покласти її в клітинку дидактичної рамки з відповідним номером. Дидактичну рамку можна використовувати також, щоб повправляти дітей у лічбі. Для цього відповіді на приклади в клітинках коректурної таблиці мають збігатися з цифрами у відповідних клітинках дидактичної рамки.
Отже, не так важливо, як використовувати дидактичну рамку — окремо чи у зв’язці з коректурною таблицею. Важливіше, які завдання зможе дібрати для цього педагог, як організує роботу дітей, у яких сферах освітнього процесу застосує її можливості.
Джерело: https://emetodyst.expertus.com.ua/10004957
