Дві стіни. Коридор. Телеграм.
І вслухаєшся в звуки тиші.
У когось звичайний підвал.
А хтось просто сидить вдома нишком.
Пощастить сьогодні чи ні -
Ніхто напевно не знає.
Поза вікнами звуки гучні.
Так, часом, ця війна виглядає.
Змарнілі міста не сплять.
Ворог холодом дихає в спину.
І військові на варті стоять
У важкі, небезпечні хвилини.
Так повільно рахують стрілки
Цей зіпсований дійсністю час...
Всіх побачити б ранком тільки...
Тих, хто тишу малює для нас.
У думках все прохаєш до Бога
Зупинити цю кляту війну.
Бо зникає вже навіть тривога.
Та не зменшує дійсність ціну...
Скільки коштує наша свобода?
Скільки знищених міст і життів?
Скільки коштує правди дорога,
На шляху до жевріючих мрій?
09.05.2023
© Валентина Гусарова
