ДВА СЛОВА БЕЗСМЕРТНІ
Він глянув очима презирства і волі…
Здавалося, смерть навіть плаче від болю…
Останні секунди його, сигарета,
Душа, що не дасть закувати в тенета.
.
Любов до Вітчизни дивилася сміло,
Та так, що за мить цілий світ облетіла,
Любов, що сильніша за будь-яку зброю,
Любов, що живе лиш у серці Героя!
.
Впивались моментом ка--пські гієни,
Неначе спіймали останнього сина.
Не ді ждете, не люди! Рийте могили!
О скільки ж ви люті у них пробудили!
.
Тримав Охоронець Господній щосили,
Та вже за спино ю, розгорнуті крила…
Видні лися сходи козацькі до Раю…
Не ґрати мо$ķовські – він їх обирає.
.
Два слова безсмертні в повітря злунали.
То тіло лише , а не дух, розстріляли.
Хоч танки дадуть, кулемет, автомати –
Рабами їм бути, рабами й конати.
07.03.2023 р.
Автор: Ольга Кириченко (Сліпенька)
