ДУША--КОШЕНЯТКО...
Буває їй важко...
Буває,якби в ній сердечко навпіл...
Від втоми --судоми,
Від болю--в неволю
Гірких почуттів і несказаних слів.
Душа--кошенятко...
Пригріється,згодом...
Захоче тепла і десь спокій знайде.
Ожиє--сум змиє,
Обійме--біль зійде,
Затягнуться рани і гнів ввесь пройде...
Душа--кошенятко,
Тримайся,хоч важко.
І навіть,якщо вже немає сил жити...
Ти вистоїш втому
І біль до судоми...
І знову захочеться світ цей любити.
@ Любов Молдавчук
Кальцева
01.05.2025 р.
