Думки мої мов журавлиний клин
В нічному небі линуть між хмарин.
Душею з висоти я споглядаю
Красу земну замріяного краю.
Ліси,озера,села, поле, ріки-
Це ж не сьогодні-це було одвіку.
І люди тут завжди жили робочі.
До праці і до творчості охочі.
Раділи і співали, і тужили,
В добрі та мирі діточок ростили.
Зростали діти в щасті і любові
Розумні,сильні і в душі чудові.
Майстри,женці,поети і солдати.
І працювати вміли й воювати.
І так із покоління в покоління
На гордість і на славу Україні.
Світлина з мережі.
