Дріжджі

Дріжджі- гриби, не ті, звичайно, що ми звикли збирати в лісі ( які мають ніжку так шляпку), а одноклітинні організми, які досягають 3-7мкм в діаметрі ( ох, які ж вони мініатюрні, еге ж?). Ці крихітки відіграють важливу роль в кулінарії, уже як декілька тисяч років, їх використовують в приготуванні найціннішої страви - Хліба🍞. Вперше їх побачив ще в 1680 році Антоні Ван Левенгук ( всім відомий серед біологів, як природодослідник) в своєму мікроскопі , нажаль йому не пощастило побачити як вони рухаються та розмножуються з неймовірною швидкістю ( на відміну від нас, подивіться лише відео, як ці крихітки-дріжджі біжать естафету в маленькій краплі води 🏃). І тільки після 1800року вчені дійшли висновку, що процес бродіння - це ух як не хімічна реакція ( так вважали колись), а результат біологічної клопіткої праці дріжджів. А тепер невеличка інструкція як побачити одноклітинних організмів- дріжджі ( а саме їх будову, рух та розмноження)? Перш за все нам знадобиться збільшуваний прилад - мікроскоп. А далі йдемо на кухню, беремо пакетик дріжджів для випічки, тепленьке молочко, цукор і все змішуємо. О, що будемо пиріг пекти, запитаєте Ви? Поки що, ні, ми будемо вирощувати наші грибочки, будемо кормити їх молочком та цукром - поживне середовище. Іще головне їх потрібно зігріти, тому ставимо всю цю суміш в тепленьке місце. Спостерігаємо як утворюються пінка ( збільшення колоній дріжджів) - отже вони ростуть. І бульбашки газу - ну це вже їхні протукти метаболізму ( завдяки яким наш хліб 🍞 такий пухкий). А тепер найцікавіше, беремо скло, або чашку Петрі , і капаємо манюсечку крапельку нашої суміші. І ставимо під мікроскопом, і наливаємо чашечку кави і насолоджуємося переглядом дріжджевої спартакіади. P.S. якщо не хочете зустріти небажаних гостей в колонії дріжджів, то беріть свіжі дріжджі - запаковані. Я ж взяла відкриту упаковку, і зустріла - тадаааам лялечків довгоносиків серед бульбашок газів( диви фото).