Дозволь минулому померти,
Для того, щоб надалі жить!
А ти тримаєшся уперто,
За те, що так давно болить.
Шукаєш слід, шукаєш змогу!
Світлини зрошуєш слізьми.
Благаєш у молитвах Бога,
Гукаєш в темряву: «Не йди!»
Не затискай у кров долоню,
Розтисни пальці, відпусти.
Своє життя звільни з полону,
Забудь образи та прости.
Дай змогу зародитись вірі,
Відкрий вікно у майбуття!
Тоді відступлять будні сірі
І сенс поверне у життя.
Барчук Р
