Почну з того, що маю досвід вчителювання понад п'ятнадцять років. Відповідно мій досвід є практичним. Для дошкільнят та учнів молодших класів пропоную наступну методичну прагматику. Основи образотворчого мистецтва які складаються з елементарних схем, які допоможуть учням надавати малюнкам художньої виразності за допомогою кольорів, ліній. Раджу постійно застосовувати найбільш розповсюджений спосіб художньої виразності, який називається — омбре. Це плавний перехід від темного до світлого в одному кольорі. І не менш розповсюджений прийом — градієнт, це перехід із кольору в колір. І саме ці засоби допоможуть їм розпочати досліджувати композицію. Навіть на перших заняттях треба намагатись створювати сюжетну лінію. В чому різниця між малюнком і витвором мистецтва? Малюнок це, технічна досконалість вмінь художника. Витвір мистецтва це, потужна сюжетна лінія, що є мисленням художника.
На всіх етапах навчання ми будемо засвоювати прийоми та правила, що дасть нам змогу створити схему аналізу малюнка. І ця схема дуже важлива. Адже головна мета для будь-якого вчителя це, щоб учень міг малювати самостійно, а не тільки із вчителем. Саме тут у пригоді буде ця схема аналізу. Яка має бути простою і символічною, адже треба враховувати, що в цьому віці учні не дуже й то і вміють читати.
Оскільки людина розвивається в системі, раджу не менше двох занять в неділю. Протягом навчального року. Саме такий прагматичний підхід перетворює інформацію в знання. Кожне заняття треба починати із загальної розминки. Малювати прості фігури та надавати їм виразності за допомогою градієнту, повторювати кольори. Це займає до п'яти хвилин, та тільки так можна досягти майстерності.
Приступаючи до занять, на первинному етапі, ми маємо зрозуміти головне у мистецтві живопису! Мистецтво, це в першу чергу комплекс знань і навичок, тобто інформація, яка впливає та корелює сприйняття навколишнього середовища. Малюнки моїх учнів, які Ви будете бачити в цій віковій категорії, можуть здаватись дуже наївними, та в них вже буде присутнє відчуття головного і другорядного. Різницю теплих і холодних кольорів. Невелику, але сюжетну лінію. Що вже є досягненням, враховуючи те що більшість учнів на початку занять не мають сили тиснути на олівець, навіть жаліються, що олівець не пише.
Заняття наймолодших учнів передбачають ейдетику! дітей треба навчати класифікувати кольори та фігури в малюнках. Це дасть нам перевагу в побудові малюнку. Перший етап вдалого навчання це, коли учні зрозуміють, що світ навколо складається з елементарних фігур. І ці фігури частково видозмінені відповідно до тої форми, що нам потрібна.
Наступний етап вдалого навчання, це коли учні знають, та постійно застосовують елементарну схему поєднання кольорів. Розуміють кольори крізь призму оптики (розділ фізики). Наприклад, чому небо синє, що таке колір, в чому полягає різниця між кольорами. Ще кольори сприймаються крізь особисті асоціації. Адже колір то є відчуття.
І коли два попередні етапи засвоєні на рівні впевненого користувача, можна вже займатись фантазією учнів. Адже фантазія теж має свої класифікації та призначення. Відповідно учень переходить зі стадії відтворення повторення, що класифікується як помпування, в стадію створення нового, що є розвитком.
Творче мислення, ми так багато чуємо про це! Вченні всього світу ще не мають чіткої класифікації цього феномену. Але всі згодні із тим, що це про авторства — створення нового! І саме так це творче мислення починається.
Саме так ми починаємо малювати! Адже є різниця між такими термінами як: малювати, змальовувати та перемальовувати.
Дякую за увагу
